Справа № 159/3277/22 Провадження №11-сс/802/275/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
15 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження,
ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на бездіяльність Ковельського РУП ГУНП У Волинській області яка виразилась у неналежному розгляді клопотання.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що скарга ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача в частині неналежного розгляду клопотання не містить посилання на бездіяльність або рішення слідчого, дізнавача або прокурора, оскарження яких передбачене ст.303 КПК України.
В апеляційній скарзі скаржник ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що він звернувся до дізнавача з клопотанням про допит свідка в даному кримінальному провадженні, однак таке клопотання не розглянуто у визначений законом строк і не оформлене, відповідно до вимог ст.110 КПК України. Вказує на те, що висновок слідчого судді про те, що його скарга має бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді, а не під час досудового розслідування, є хибним. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову.
ОСОБА_6 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду, що стверджується телефонограмою від 13 травня 2025 року.
А тому, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам не відповідає через невідповідність прийнятого рішення із висновком, викладеним у мотивувальній частині рішення.
Відмовляючи у відкритті провадження за вказаною скаргою, слідчий суддя послався тільки на те, що скарга ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача в частині неналежного розгляду клопотання не містить посилання на бездіяльність або рішення слідчого, дізнавача або прокурора, оскарження яких передбачене ст.303 КПК України.
Однак, з таким висновком слідчого судді суд апеляційної інстанції не погоджується з таких мотивів.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 , він оскаржує бездіяльність дізнавача, яка полягає у невирішенні його клопотання згідно вимог КПК України.
З матеріалів провадження убачається, що потерпілий ОСОБА_6 звернувся до дізнавача з клопотанням про допит працівника банку, яким сформовано додаткову угоду від 22.08.2011 до кредитного договору.
Положеннями ч.1 ст.220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
А приписи частини 2 вказаної статті передбачають, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Проте, дізнавачем надіслано потерпілому ОСОБА_6 лист, з якого убачається, що в ході проведення досудового розслідування не було встановлено працівників банку, яким сформовано додаткову угоду.
Разом з тим, відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя належним чином не перевірив доводи скарги, не заслухав по суті скарги пояснення ОСОБА_6 , не звернув уваги на положення ст.220 КПК України та вимоги п.1 ч.1 ст.303 КПК України, і як наслідок прийшов до передчасного та невмотивованого висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 ..
Так, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч.4 ст.304 КПК України).
Тобто, ч.4 ст.304 КПК України регулює дії слідчого судді щодо вирішення ним процесуального питання про те чи повинен він взагалі здійснювати судовий розгляд за доводами конкретної скарги по суті. І на цій стадії КПК України не наділяє слідчого суддю правом з'ясовувати обґрунтованість доводів особи, яка звернулася зі скаргою, щодо необхідності її задоволення. Адже, ч.4 ст.304 КПК України закріплено імперативне правило, у відповідності до якого в разі отримання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню на відповідній стадії, суддя повинен постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку слідчим суддею на стадії вирішення питання відкриття чи відмови у відкритті провадження було проаналізовано мотиви скарги і визнано їх не обґрунтованими, що не може здійснюватися на даній стадії процесу, оскільки будь - яка оцінка певних доказів, надання певних висновків за результатами дослідження останніх має відбуватися, виключно за результатами судового розгляду, а не стадії відкриття (не відкриття провадження).
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження слід скасувати, а матеріали скарги ОСОБА_6 направити в суд першої інстанції для виконання вимог ст.ст.303-307 КПК України.
На підставі наведеного і керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження - скасувати та направити скаргу ОСОБА_6 в суд першої інстанції для виконання вимог ст.ст.303-307 КПК України.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: