Справа № 161/8500/25 Провадження №11-сс/802/266/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12025030000000374 від 11 квітня 2025 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, а саме до 03 липня 2025 року включно,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Водночас застосовано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, а саме до 03.07.2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного покладено обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;
- з 00.00 години по 06.00 годину не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби України паспорт України для виїзду за кордон;
- не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.
Вирішено звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти в залі суду негайно.
Під час розгляду клопотання в суді першої інстанції слідчим суддею прийнято рішення про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню за умови застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж просить слідчий у своєму клопотанні.
Прокурор у поданій апеляційній скарзі вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує на необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування; впливати на свідків в кримінальному провадженні, в тому числі і тих, які ще не встановлені на даному етапі розслідування; перешкоджати встановленню істини у справі шляхом знищення доказів.
Вважає, що для запобігання відповідним ризикам та спробам підозрюваного ухилитися від участі в слідчих діях, де його участь є обов'язковою, доцільно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, думку прокурора та слідчого, які просили задовольнити апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 цього Кодексу.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
На думку колегії суддів слідчий суддя належним чином оцінив всі обставини, передбачені діючим законодавством, та дійшов обґрунтованого висновку про недостатність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосував до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025030000000374 від 11 квітня 2025 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_7 02.05.2025 року повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З матеріалів клопотання та під час його розгляду доведено існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, тобто доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором та слідчим доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, однак не доведено належним чином, що встановленні ризики виправдовують обмеження свободи підозрюваного. Не надано стороною обвинувачення й реальних фактичних даних, котрі із певною вірогідністю давали б підстави стверджувати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Апеляційна скарга прокурора також не містить обґрунтованих підстав необхідності застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, окрім самого факту заперечення рішення слідчого судді.
Разом тим, слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, сприяв органу досудового розслідування, наданням дозволу на проведення обшуку за місцем його проживання, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, на його утриманні перебуває вагітна дружина, що дає достатні підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків, викладених в ухвалі слідчого судді, та не дають підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи також, що сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не дає законних підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тому підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 194, 376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, а саме до 03 липня 2025 року включно, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді