Справа № 331/1315/25
Провадження № 2/761/6390/2025
15 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ» про визнання прав порушеними, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,
02.04.2025 р. на адресу суду від Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Документ» про визнання прав порушеними, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.
14.04.2025 р. позовну заяву розподілено у провадження судді Савицького О.А.
Так, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів (ст. 2 Закону).
В пункті 22 статті 1 вказаного Закону визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. У розумінні цього ж Закону, продукцією є будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, а робота - це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Водночас, правовідносини щодо оформлення, виготовлення, пересилання, доставки та видачі паспорта громадянина України, в тому числі для виїзду за кордон, врегульовані спеціальним законодавством, а саме:
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI);
Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» від 10.06.2022 р. № 678 (далі - Порядок № 678);
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» від 07.05.2014 р. № 152 (далі - Порядок № 152).
Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначає порядок надання послуг з оформлення, видачі, пересилання паспортів, а також перелік необхідних документів, строки виготовлення паспортів, а також встановлює обов'язки та права сторін у цих правовідносинах.
Частиною 2 статті 21 Закону № 5492-VI встановлено, що оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 5 статті 21 вказаного Закону оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктами 4 і 4-1 частини першої статті 2 цього Закону.
Згідно з частиною 10 статті 22 Закону № 5492-VI оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянину України, який постійно проживає за кордоном, під час його перебування в Україні здійснюються розпорядником Реєстру.
Отже, сукупний аналіз наведених положень закону вказує на те, що для оформлення та видачі документів, що посвідчують особу (паспорт) вживається комплекс заходів, що здійснюється різними суб'єктами, залежно від повноважень, визначених саме Законом № 5492-VI.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги», адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов'язків такої особи відповідно до закону; суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Відповідно до преамбули Закону № 5492-VI цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Уповноваженими суб'єктами згідно з цим Законом є, зокрема, розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та державне підприємство, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру (п.п.4, 41 ч.1 ст. 4 Закону № 5492-VI).
За змістом п.1 Положення «Про Державну міграційну службу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360, ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Пунктом 1.1 Статуту ДП «Документ», затвердженого наказом ДМС України № 200 від 13.08.2014 р., передбачено, що ДП «Документ» засноване на державній власності і належить до сфери управління ДМС України. Підприємство функціонально включене до системи органів міграційної служби України.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 статуту підприємства визначено, що предметом діяльності підприємства є: організація роботи з надання представницьких, інформаційно-консультаційних та інших послуг громадянам України у сфері міграції.
Отже, ДП «Документ» в розумінні Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» є державним підприємством, яке належить до сфери управління Державної міграційної служби, та, відповідно, розпорядником Реєстру і уповноваженим суб'єктом та в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єктом надання адміністративних послуг.
Згідно з пунктами 2, 7 ч.1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналіз наведених положень закону вказує на те, що хоча ДП «Документ» і не є суб'єктом владних повноважень, але є суб'єктом, якому делеговано повноваження на надання адміністративних послуг з видачі паспорту громадянина України, що свідчить про наявність між сторонами публічно-правового спору.
З наведеного також відповідно слідує, що ДП «Документ» не є надавачем послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а позивач не має статусу споживача цих послуг. Відтак на спірні правовідносини не поширюються положення Закону України «Про захист прав споживачів», як помилково вважає позивач.
Отже, суддя вважає, що вказаний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суддя приходить до висновку, що у даному випадку вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Документ» про визнання прав порушеними, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: