Справа №760/4474/25 1-кс/760/3146/25
09 квітня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання громадянин ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, -
Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
Автор клопотання просить слідчого суддю:
- визнати автомобілі речовими доказами у справи, у кримінальних провадженнях;
- в інтересах слідства та метою захисту порушених кримінальними діями осіб прав потерпілого, з метою забезпечення можливості в подальшому відшкодування спричинених кримінальними правопорушеннями збитків потерпілому та ТОВ "С-ПРОФІ", накласти тимчасовий арешт на автомобілі;
- зобов'язати рішенням суду правоохоронні, слідчі органи здійснити розшук автомобілів, та викраденого правопорушниками майна потерпілого,ТОВ "С- ПРОФІ", та здійснити його вилучення;
- вилучене майно повернути власнику - Потерпілому, ТОВ "С-ПРОФІ";
- вилучені автомобілі передати на час здійснення слідства на зберігання потерпілому ОСОБА_3 .
В обґрунтування доводів клопотання його автор зазначає, що кримінальними правопорушеннями, що були скоєні групою осіб відносно нього та ТОВ "С-ПРОФІ", які діяли та наразі діють за попередньою змовою потерпілому та ТОВ "С-ПРОФІ" заподіяно значну матеріальну та моральну шкоду, спричинено вагомі збитки.
Ініціатор зазначає, що викрадене та шахрайським шляхом привласнене правопорушниками майно може бути знищено, пошкоджено, продано.
Автомобілі є фактично речовими доказами у справі, а тому з метою збереження речових доказів, оскільки є наявні підстави вважати, що майно, що є речовими доказами у справах може бути знищено, продано, вивезено за межі країни, це потребує негайного накладання арешту, розшуку та вилучення, в інтересах слідства та з метою його збереження, забезпечення в подальшому відшкодування спричинених кримінальними правопорушеннями потерпілому збитків.
В судове засідання громадянин ОСОБА_3 не з'явився будучи повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Слідчий (дізнавач) та прокурор будучи повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи також в судове засідання не з'явилися.
Приписами частини 1 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими громадянин ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Приписами частини 1 статті 170 КПК України серед іншого зазначається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя зазначає, що автор клопотання громадянин ОСОБА_3 не має повноважень на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Оскільки з цією метою для накладення арешту має право звертатися лише сторона обвинувачення, а саме: слідчий та або прокурор.
У відповідності до частини 6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до частини 3 статті 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Слідчий суддя також зазначає, що підстав для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) також не має, оскільки відсутні докази подання цивільного позову під час досудового розслідування, відсутні докази, які підтверджують розмір шкоди, завданої ймовірним вчиненням кримінальним правопорушення та відсутні докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно є необґрунтованим,а тому в його задоволенні необхідно відмовити.
Також слідчий суддя зазначає, що вимоги викладені в клопотання про: визнання автомобілів речовими доказами у справі; зобов'язання правоохоронні, слідчі органи здійснити розшук автомобілів, та викраденого правопорушниками майна потерпілого,ТОВ "С-
ПРОФІ", та здійснити його вилучення; вилучене майно повернути власнику - Потерпілому, ТОВ "С-ПРОФІ"; вилучені автомобілі передати на час здійснення слідства на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - не належить до компетенції слідчого судді та не можуть бути предметом розгляду разом з клопотанням про накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1