Справа № 946/3406/25
Провадження № 1-кс/946/973/25
12 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України,-
08.05.2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, якою просила скасувати постанову заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2025 року слідчим суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області зобов'язано Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 про пошкодження майна від 03.02.2025 року.
18.04.2025року на виконання ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.04.2025 року в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження за №12025162150000596 за ознаками ч. 1 с г. 194 КК України.
30.4.2025 року після отримання лише одного пояснення ОСОБА_3 , тобто без виконання інших необхідних слідчо-розшукових дій, дане кримінальне провадження було закрите. Вважає закриття даного кримінального провадження є протиправним та необґрунтованим, виходячи з наступного: окрім отримання від ОСОБА_3 пояснення, ніяких інших процесуальних дій по з'ясуванню обставин події та винних осіб здійснено не було, що свідчить про неповноту розслідування; надані скаржником пояснення були відображені не в тому вигляді, які надаватись слідчому, тобто вони не містять наданих заявником даних про осіб, яких вона обґрунтовано підозрою в скоєнні даного правопорушення, з зазначенням їх ФІО, місць роботи, номерів телефонів, наданням відеозаписів з камер спостереження, на яких вбачається обставини його скоєння, тощо. Основним та єдиним аргументом в обґрунтування закриття кримінального провадження є відсутність шкоди в великих розмірах. Зазначивши, що в діях невідомої особи відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 194 КК України, орган слідства не обґрунтував наявності чи відсутності ознак інших правопорушень, наприклад, хуліганства. Отже, діяння є поведінкою конкретної особи, в зв'язку з чим орган досудового розслідування, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 та/або п.1 ч.1 ст.284 КІІК України, зобов'язаний зазначити особу, в діянні якої відсутній склад кримінального правопорушення. Однак, в оскаржуваній постанові від 30.04.2025 року, особу, в діянні якої, орган досудового розслідування встановив відсутність складу кримінального правопорушення, не зазначено.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та її представник скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області знаходились матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Постановоюзаступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року закрито кримінальне провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 03.04.2025 року в обґрунтування прийнятої постанови про закриття кримінального провадження, слідчий посилається на те, що допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 повідомила, що невідома їй особа пошкодила її майно, а саме колеса на її автомобілі AUDI «Q7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , шляхом порізу. Також у ході допиту потерпіла ОСОБА_3 заявила, що її було завдано матеріальну шкоду в розмірі 40000 грн. Разом з тим, виходячи із диспозиції ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. У великих розмірах визначається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше розмірів перевищує неоподаткований мінімум громадян. Неоподаткований мінімум доходів громадян в частині кваліфікації адміністративних та кримінальних правопорушень у відповідності до Податкового кодексу України дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На теперішній час, великий розмірі збитків за ч. 1 ст. 194 КК України становить 378500 грн. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду кваліфікується за ст. 194 КК України. Внаслідок чого в діянні відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, а отже відсутній склад злочину.
Положенням п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
В свою чергу, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, постанова обґрунтована лише тим, що в ході досудового розслідування проводився вичерпаний перелік слідчих (розшукових) дій. Втім оскаржувана постанова не містить відомостей встановлених досудовим розслідуванням, а обмежується констатаціє факту, що не було заподіяно шкоду у великих розмірах.
Разом з тим, закриваючи кримінальне провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України, не надано висновку, щодо відсутності складу іншого кримінального правопорушення за фактом пошкодження майна невідомою особою, а саме коліс автомобіля AUDI «Q7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , шляхом порізу.
Вказане свідчить про невідповідність мотивувальної частини оскаржуваної постанови вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Так, в основу оскарженої постанови покладено посилання на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, але ж відсутні вичерпні посилання на докази для прийняття такої постанови, слідчим не надано оцінку зібраним доказам та не вжито усіх заходів для всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлена наявність фактів, які викликають сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження, що стали підставою для винесення постанови про його закриття. Тому беручи до уваги те, що постанова про закриття кримінального провадження, перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження в частині забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, слідчий суддя вважає, що висновки та процесуальне рішення слідчим є передчасними.
У відповідності до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргуОСОБА_3 про скасування постанови заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України та скасувати постанову заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Керуючись ст. ст. 55, 220, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження №12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника ВП, начальника слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 30.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12025162150000596 від 19.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.05.2025року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1