Справа № 585/1754/25
Номер провадження 3/585/701/25
14 травня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євлах О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,-
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадження судді Євлах О.О. 08 травня 2025 року надійшов адміністративний матеріал. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319332 від 03.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2025 о 20 годині 30 годині в с.Андріяшівка, вул..Соборна (Леніна),23 та в цей же час вул..Польова, керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди водія , у встановленому законом порядку проводився огляд із застосуванням приладу Драгер. Результат тесту №01344 - 0,44 %, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР України. Відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засідання ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що він не вживав алкогольні напої, а по-скільки хворів то випив ліки від кашлю на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння погодився одразу, оскільки навіть не підозрював, що в нього може бути виявлене якийсь стан сп'яніння. Зазначив, що жодних ознак сп'яніння він не мав. Коли продув прилад і побачив, що результат 0,44 проміле, то пояснював поліції, що такого не може бути, бо він пив лише ліки від кашлю. Поліцейські на це уваги не звернули. Звертався до поліцейських як він може довести, що не має ознак сп'яніння, йому відповіли, що це неможливо. Просив звернути увагу на те, що в роздруківці приладу Драгер зазначено про проведення освідування за температури +23С, а фактично згідно даних гідромецентру там пера тура цього дня о 20 годині становила +2С. з огляду на це вважає, що прилад працював не коректно і результат не можу бути доказом у справі.
В судовому засіданні досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319332 від 03.05.2025 року (а.с.2);
-результат тесту на алкоголь до протоколу ЕПР1 №319332 від 03.05.2025 року згіно якого, результат огляду 0,44%. Дата та Час освідування 03.05.2025 року о 20:47 за температури +23С;
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено №тесту 01344 та результат - 0,44проміле та про відеофіксування проведення огляду ;
-рапорти поліцейських про зупинення автомобіля, в якому водій перебував в стані алкогольного сп'яніння. Виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя; зі згоди воді проведено огляд, результат приладу Драгер - 0,44 проміле.
-відеозапис з бодікамери (а.с.2-9)
Аналізуючи досліджені матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
З дослідженого відеозапису вбачається, що після зупинки автомобіля, поліцейський звертається до водія з питанням чи не бачив він якийсь автомобіль, а потім перевіряє документи і після цього питає чи не вживав водій сьогодні алкоголь, водій заперечує, після чого поліцейський пропонує водію пройти освідування на місці за допомогою приладу Драгер, оскільки він чує якийсь запах. Водій погоджується одразу. Після проходження освідування, результат приладу показує 0,44 проміле, на що водій заперечує і зазначає, що алкоголь він не вживав, а поскільки хворіє, то випив ліки від кашлю. Питає як можна вирішити питання, щоб довести те що він не п'яний. Поліцейський відповідає, що за це передбачена кримінальна відповідальність і це не можливо. Поліцейський відходить від водія і відео не фіксує подальшої розмови. Продовжується відео зі складання протоколу та вручення копії водію. В копію протоколу водій в графі пояснення зазначає: випив ліки від кашлю, керував автомобілем, показ приладу Драгер 0,44 проміле.
З матеріалів провадження та пояснень ОСОБА_1 під час розгляду протоколу, вбачається, що ОСОБА_1 зазначав поліцейським про те, що він вживає ліки від кашлю. Загально відомо, що частина таких препаратів може містити етанол у складі (наприклад, сиропи). На думку суду, поліцейські, отримавши заперечення особи та її прохання довести відсутність алкоголю, зобов'язані були запропонувати проходження альтернативного огляду у медичному закладі. Крім того, особа заперечував вживання алкоголю, на відео поліцейський говорить, що пропонує пройти освідування, бо він «відчув якийсь запах», при цьому поліцейський не уточнює характеру цього запахута не зазначає інших об'єктивних ознак. В рапорті доданому до протоколу, поліцейський зазначить, що у водія виявлено ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя. Однак ці обставини не підтверджуються відеозаписом.
Відповідно до ст.266 КУпАП, особа підлягає освідуванню на стан сп'яніння у разі наявності достатніх підстав вважати, що вона перебуває в такому стані. Відеозаписом підтверджено, що єдиною підставою було твердження поліцейського про наявність «якогось запаху», при цьому не вказано, що це був саме запах алкоголю, а отже така підстава є суб'єктивною та оціночною, що не відповідає стандарту обґрунтованих підозр, як того вимагає практика ЄСПЛ.
За позицією ЄСПЛ у справах «G.B. v. France»,«Krumpholz v.Austria» та інших, у справах за звинуваченням особи у правопорушення, держава має обов'язок довести вину особи поза розумним сумнівом, а не перекладати тягар доказування на особу. У розглядуваній ситуації в роздруківці результату приладу Драгер зазначено, що освідування проводилось при температура +23 С, хоча фактично на вулиці було +2С,що підтверджено даними гідромецнтру; волій заперечує вживання алкоголю та наводить альтернативну причину (вживання ліків від кашлю) На відео не проглядається, що водій має ознаки сп'яніння, про які зазначено в протоколі та рапортах працівників поліції, не наводить цих ознак і поліцейський під час зупинки авто. З огляду на те, що показник результату огляду на стан сп'яніння складає 0,44 проміле, заперечення водія та його прохання про інші засоби огляду, наявність відмінностей в значенні температури в роздруківці приладу Драгер фактичним показникам в момент огляду, суд приходить до висновку, що водію необхідно було запропонувати пройти освідування в медичному закладі, що не було запропоновано поліцейськими і не роз'яснено водію таке право.
Враховуючи те, що відео не зафіксовано об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , освідування ініційоване лише на підставі суб'єктивної оцінки запаху, без конкретизації та без зазначення інших ознак спяніння; результат «Драгер» сумнівний через невідповідність температури, у зв'язку з чим визнається судом не допустимим доказом; не було надано альтернативної можливості захисту (медичне освідування), ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно дост. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенці про права та основоположні свободи людини.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Під юридичним складом адміністративного правопорушення розуміють передбачену нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.
Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, що докази долучені до протоколу поставлені під сумнів і ці сумніви не можливо усунути в ході судового розгляду, з мотивів викладених у цій постанові, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33,247,283,284,285, ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст.130КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ