490/3287/25
нп 1-кп/490/1350/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3287/25
/про призначення до судового розгляду/
14 травня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152030001579 від 22 жовтня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 та її представника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
01 травня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152030001579 від 22 жовтня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор вважала можливим призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Інші учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Під час проведення досудового розслідування, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначила, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 є необхідність подальшого запобігання можливостей переховуватися від суду, впливати на потерпілу особу у кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, можливостей продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе гарантовано запобігти вказаним ризикам. Прокурор подане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_5 та її представник - адвокат ОСОБА_6 подане клопотання прокурора підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не заперечував, але просив змінити цілодобовий домашній арешт на нічний домашній арешт.
Прокурор, потерпіла та її представник проти задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт заперечували.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та оглянувши матеріали судової справи, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 березня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 16 травня 2025 року із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.190 КК України, відповідно до положень ст.12 КК України є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження, зміни чи обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, суд враховує, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на час розгляду кримінального провадження не зменшились та не зникли.
Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованих йому злочинів, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити спробу для виїзду до інших областей, за кордон або на непідконтрольні на даний час Україні території. Крім того, ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, яка ще не допитувалась під час судового розгляду, з метою отримання необхідних йому свідчень. Обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є аналогічним тим, відносно яких направлено обвинувальні акти до судів різних областей, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку та підтверджують ризик того, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку суду, є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.
За сукупності таких обставин, суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, суспільної небезпечності і суворості покарання, яке може бути призначено судом в разі доведення його винуватості, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню, з продовженням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Частина 5 ст.314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ч.1 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Згідно ч.2 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, виходячи з наведених вище вимог КПК України, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_3 є обов'язковим.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 197, 314-316 КПК України, суд -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 10 годину 00 хвилин 09 липня 2025 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 12 липня 2025 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням на нього обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 23 березня 2025 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.
Доручити Первомайському районному сектору №3 філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у строк до 09 липня 2025 року скласти та надати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.
Головуючий ОСОБА_1