Справа № 473/1314/25
Провадження № 2-а/483/8/2025
Іменем України
15 травня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.
за участю секретаря Гречки С.Є.,
представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Вишневського А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з використанням представником позивача комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
09 квітня 2025 року з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області в порядку ст. 29 КАС України надійшов зазначений адміністративний позов.
У березні 2025 року адвокат Вишневський А.А., який є представником позивачки ОСОБА_1 , в порядку передбаченому КАС України звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року, складену поліцейським Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
Свої вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що 02 березня 2025 року поліцейським Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4179184 у виді адміністративного штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Згідно з постановою, ОСОБА_1 о 9 год. 20 хв. 02 березня 2025 року по вул. Одеська, 26 в м. Вознесенську Миколаївської області керувала транспортним засобом SUBARY LEGASY номерний знак НОМЕР_1 , будучи не пристебнута ременем безпеки, чим порушила п. 2.3 «в» ПДР України, порушення правил користування ременями безпеки, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Представник позивачки вважає, що зазначена постанова має бути скасована, оскільки з пояснень ОСОБА_1 та з відеозапису подій зафіксованих працівниками поліції, після зупинки працівник поліції підійшов до зупиненого авто, в цей час позивачка відстебнула ремінь безпеки, оскільки транспортний засіб перестав рухатися. Працівник поліції підійшов до авто де перебувала Позивачка з відстебнутим ременем безпеки, і зазначив, що причиною зупинки транспортного засобу було те що Позивачка їхала з відстебнутим ременем безпеки. В той же час позивачка хоча і не погодилась з зазначеним твердженням працівника поліції, однак перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, рефлекторно вибачилась, оскільки хвилювалась після зупинки поліцейським. При цьому вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона не визнавала. В подальшому, під час складення на неї постанови про адміністративне правопорушення, позивачка намагалась протестувати проти зазначеного обвинувачення, і відмовилась підписати постанову, однак працівники поліції на її зауваження не реагували. Працівниками поліції під час складення постанови, не було надано будь-яких належних і допустимих доказів (відеозапису; фотокартки) того, що позивачка рухалась в транспортному засобі не користуючись при цьому ременями безпеки. При винесені постанови відповідачем було грубо порушено процедуру розгляду адміністративної справи, передбачену ст.ст. 278, 279, 280, 283 КУпАП, за результатами якої була винесена оскаржувана постанова. Крім того, представником позивачки зазначено, що відсутні докази роз'яснення правопорушниці прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим суттєво порушена процедура розгляду справи, а також працівники поліції не забезпечили позивачці право на правову допомогу. Посилаючись на викладене, представник позивачки просив скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року адміністративний позов був залишений без руху та позивачці був наданий строк 10 днів для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, з дня отримання копії даної ухвали.
22 квітня 2025 року ухвалу суду про залишення адміністративного позову без руху було виконано.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі.
05 травня 2025 року представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивачки є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. У відзиві представник зазначила, що постанова серії ЕНА № 419184 від 02 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 , винесена поліцейським Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Рожком М.С. відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій та йому надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Згідно з п. 7 ч. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» дозволено перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Відтак, зупинка позивача була вчинена на підставі і в порядку ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» 02 березня 2025 року приблизно о 09 год. 50 хв. перебуваючи у добовому чергуванні у складі групи СРПП, було зупинено транспортний засіб SUBARY LEGASY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по вул. Одеська, 26, в м. Вознесенську Миколаївської області водій якого не користувався при управлінні транспортним засобом ременем безпеки, що порушувало п. 2.3.в Правил дорожнього руху України. Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» працівники поліції зупинили вказаний транспортний засіб. В ході розгляду адміністративних правопорушень поліцейським Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Рожком М.С. було встановлено, що водієм транспортного засобу SUBARY LEGASY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керувала ОСОБА_1 та була винесена постанова серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року за вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Факт порушення позивачем вимог п. 2.3.в Правил дорожнього руху України зафіксований на відеозаписі відео регістратора поліцейського. З відеозапису вбачається, що позивачка при зупинці транспортного засобу була не пристебнута ременями безпеки. На тлі цього чітко видно, що остання не відстібала ремінь безпеки, так як не була пристебнута раніше. Слід урахувати також, що на відео чути як позивачка вибачалась за вищевказане на відеозаписі 01 хв.03 сек. Та на 13 хв. 55 сек. чітко видно та чути, як працівник поліції повідомив позивачці, що відносно неї буде складено постанова за ч. 5 ст. 121 КУпАП України, на що остання повідомила «Хорошо, давайте, я поїду». На 14 хв. 10 сек. ОСОБА_1 сама особисто підтвердила факт керування транспортним засобом будучи не пристебнутої ременем безпеки, що в свою чергу, визнала вину в повному обсязі, а саме порушення п. 2.3.в ПДР України. Також твердження позивачки, що відповідачем, всупереч Конституції України було порушене право на захист. Слід зазначити, що Законом не визначена обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивачка не була позбавлена права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку та вона не обґрунтувала, що вчиняла дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу. Крім того, позивачці були роз'ясненні її права, однак остання не скористалася ними.
Представник позивачки в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив про їх задоволення.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що справу просить розглянути без участі представника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, переглянувши відеозапис, суд дійшов такого.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до частини 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема за частиною 5 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року поліцейського Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Рожко М.С., 02 березня 2025 року о 9 год. 20 хв. по вул. Одеській, 26 в м. Вознесенську Миколаївської області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом SUBARY LEGASY номерний знак НОМЕР_1 будучи не пристебнута ременем безпеки, чим порушила п. 2.3 «в» ПДР України та цією постановою на позивачку було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 7).
Відповідно до п. 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Частиною п'ятою статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву на підтвердження наявності факту правопорушення було долучено відеозапис правопорушення, який оглянуто в судовому засіданні.
Разом з тим, дослідивши відеозапис подій приходжу до висновку, що поліцейським патрульної поліції під час фіксування та розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено, не зафіксовано, що водій ОСОБА_1 здійснювала рух транспортним засобом з не пристебнутий ременем безпеки. Таке переконання суду ґрунтується на тому, що на відеозаписі долученому до матерів справи не встановлено факту керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки, оскільки службовий автомобіль рухався позаду транспортного засобу яким керувала позивачка, окрім того водій вказує на те, що ремінь при зупинці транспортного засобу нею вже був відстебнутий. З наявного відео, вбачається, що водій ОСОБА_1 зупинилася на вимогу поліцейського, що була подана звуковим сигналом з службового автомобіля, що рухався позаду неї в попутному напрямку. Крім того, з оглянутого відеозапису також вбачається, що фактично розгляд справи поліцейським за ч. 5 ст. 121 КУпАП не відбувався, не встановлювалась особа правопорушниці, не роз'яснювались останній її права передбачені ст. 268 КупАП та її не було ознайомлено з винесеною постановою.
В позові позивачка повністю оспорювала обставини, викладені у постанові серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року, водночас, відповідач зазначених позивачкою заперечень не спростував і доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачного ч. 5 ст. 121 КУпАП - суду не надав, хоча, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Наданий відповідачем відеозапис, суд не може вважати належним та допустимим доказом, адже з нього не вбачається, що позивачка керувала транспортним засобом будучи не пристебнута ременем безпеки.
Тобто, будь-яких доказів того, що позивачка порушила вимоги ПДР України відповідачем до справи не надано.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, а останній не довів наявності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбачного ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку, що винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року поліцейським Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Рожком М.С., підлягає скасуванню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень, однак не надав доказів на підтвердження правомірності його дій щодо винесення постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивачки необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Миколаївській області, понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору, в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 4179184 від 02 березня 2025 року винесену поліцейським Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Рожком М.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: