15.05.2025
Справа № 181/2148/24
Номер провадження 2/482/565/2025
Іменем України
15 травня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04.01.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 640660980, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 11350,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Вказує, що за результатами укладання договорів факторингу та додаткових угод до них, до позивача перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.
Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, у зв'язку із чим, станом на 30.12.2024 року, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 38045,12 грн., з яких 9559,12 грн. - заборгованість по кредиту та 28486,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотка за користування кредитом, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат та витратами на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив, у разі його неявки, розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, правом надання відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
04.01.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 640660980, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 11350,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Згідно із п. 3.1 Договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 5 (п'ять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до п. 5 Договору, за вибором позичальника кожен окремий транш за цим Договором може надаватися позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено в один з способів, зокрема, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови, що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору, на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтована дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 09.01.2023 року, а саме протягом 5 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після закінчення строку дії договору, в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору, або дострокового припинення дії договору, в порядку, передбаченому пунктами 9.1.1.2 або 9.1.1.7 або 9.2.1.5 Договору.
Відповідно до п. 7.3 Договору, проценти за Договором сплачуються у наступному порядку:
-протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;
-після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
За змістом п. 8.4. Договору, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
При цьому, відповідно до п. 1 Договору:
-дисконтний період кредитування або дисконтний період - період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у отому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору (пп. 1.3.1);
-продовження дисконтного періоду або пролонгація - умова договору, яка дає можливість позичальнику продовжити строк дисконтного періоду шляхом здійснення оплати всіх нарахованих на день платежу процентів за користування кредитом з відповідним призначенням платежу (пп. 1.1.23);
-пільговий період - додаткові три календарні дні після спливу дисконтного періоду, протягом яких кредитодавець приймає виконання позичальником грошових зобов'язань, як належне виконання, у випадку надходження від позичальника платежу у розмірі передбаченому договором (пп. 1.1.24).
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 11350,00 грн. підтверджується витребуваною судом, за клопотанням позивача, інформацією від акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 , а також випискою за договором, якою зафіксовано зарахування коштів в сумі 11350,00 грн. на картку відповідача 04.01.2023 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 30.12.2024 року, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором дорівнює 38045,12 грн., з яких 9559,12 грн. - заборгованість по кредиту та 28486,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотка за користування кредитом.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38045,12 грн.
02.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 02/12/24-У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір кредитної лінії № 640660980 від 04.01.2023 року було укладено у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджено факт надання кредиту, і відповідачем не надано суду доказів відсутності заборгованості по кредиту або спростування долученого позивачем розрахунку, відсотки нараховані у визначений в договорі спосіб та строк, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
10 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/479/18, дійшов висновку про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У іншій постанові у справі № 922/3812/19 від 09 грудня 2021 року Верховний Суд зробив висновок, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 07 листопада 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Надаючи оцінку витратам по окремим позиціям у звіті про надання правової допомоги суд звертає у вагу на наступне.
03.12.2024 року ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» уклали договір про надання правничої допомоги № 03/12/24-01.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 03/12/24-04 від 03.12.2024 року, вартість наданих послуг по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитними договором № 640660980 від 04.01.2023 року складає 7000,00 грн, з яких: складання позовної заяви, вартістю 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи, вартістю 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту, вартістю 500,00 грн. та підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації, вартістю 500,00 грн, а разом 7000,00 грн.
Враховуючи типовість для позивача та його представника поданого позову і наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є не співрозмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд приходить до висновку що заява про компенсацію судових витрат підлягає задоволенню частково на суму 4000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по судовому збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії № 640660980 від 04.01.2023 року, яка станом на 30.12.2024 року дорівнює 38045,12 (тридцять вісім тисяч сорок п'ять гривень 12 копійок) грн., з яких 9559,12 грн. - заборгованість по кредиту та 28486,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотка за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) 4000,00 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий суддя В.М. Кічула