Справа № 481/695/25
Провадж.№ 1-кс/481/244/2025
14.05.2025 року м. Новий Буг
Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна,
12.05.2025 до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42025152030000018 від 23 квітня 2025 року (правова кваліфікація ч.3 ст. 197-1 КК України).
Прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження за фактом самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності (без кадастрового номеру), що знаходиться в провулку між вул. Українська (Петровського) (біля домоволодіння №17) та вул. Лесі Українки в смт. Казанка, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
В ході досудового розслідування за участю головного спеціаліста відділу земельних ресурсів Казанківської селищної ради та інженера-геодезиста 30.04.2025 проведено огляд місця події, під час якого встановлено, що об?єктом огляду є земельна ділянка комунальної власності, що знаходиться в провулку між вулицями Українська (Петровського) (біля будівлі №17) та вул. Лесі Українки в смт. Казанка Баштанського району та межує із земельною ділянкою приватної форми власності з кадастровим номером 4823655100:34:009:0002. При цьому, оглядовій земельній ділянці кадастровий номер не присвоєно.
В ході огляду встановлено, що в провулку, приблизно на відстані 50 м на земельній ділянці комунальної власності від вул. Українська (Петровського) №17 в бік вул. Лесі Українки розташована будівля, зовні схожа на сільськогосподарську, призначену для зберігання сільськогосподарської продукції (склад). Вказана будівля є кам?яною, побудованою з цегли та сільськогосподарських плит, вкрита шиферним покриттям. З одного боку (ближче до вул. Українська (Петровського) будівлі маються залізні ворота розміром приблизно 4х4 м, які замкнені на відповідні замикаючі пристрої (замок). Дана будівля має розміри 11,3?24,6 м та має площу 279,42 м2. Під час огляду спеціаліст відділу земельних ресурсів Казанківської селищної ради зазначив, що вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 .
В ході досудового розслідування встановлено, що зазначена земельна ділянка в провулку між вулицями Українська (Петровського) (біля будівлі №17) та вул. Лесі Українки в смт. Казанка Баштанського району, під будівлею складу, використовується ОСОБА_7 .
Відповідно до листа Казанківської селищної ради №1423/02.03-7/3 від 28.04.2025, уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури Казанківської селищної ради для забудови вищезазначеної земельної ділянки містобудівні умови та обмеження не надавалися.
Згідно інформації Бюро технічної інвентаризації Казанківської селищної ради Миколаївської області №102 від 05.05.2025, право власності на нерухоме майно сільськогосподарську будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстровано.
Відповідно до листа Казанківської селищної ради N?02.03-7/3/5-1606 від 08.05.2025, будь-яка дозвільна документація щодо будівництва об?єкту - сільськогосподарської будівлі - складу у провулку між вул. Українська (Петровського) (біля домоволодіння №17) та вул. Лесі Українки в селищі Казанка, в уповноваженому органі містобудування та архітектури Казанківської селищної ради відсутня.
Постановою прокурора від 30.04.2025 у вказаному кримінальному провадженні визнано речовим доказом сільськогосподарську будівлю - склад у провулку між вул. Українська (Петровського) (біля домоволодіння №17) та вул. Лесі Українки в селищі Казанка Баштанського району Миколаївської області, розміром 11,3 х 24,6 м, площею 279,42 м2.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.
В судовому засідання представник власника майна ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вважає його передчасним. Крім того, зазначив, що прокурором не доведено, що будівля на яку просить накласти арешт належить ОСОБА_4 , будівля не ідентифікована, не встановлено чіткої дати, коли саме була побудована будівля та яким чином накладений арешт буде реалізовано, оскільки земельна ділянка немає кадастрового номеру. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, прокурор зазначив, що сільськогосподарська будівля - склад у провулку між вул. Українська (Петровського) (біля домоволодіння №17) та вул. Лесі Українки в селищі Казанка, самовільно збудована на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності в селищі Казанка, використовується ОСОБА_4 без відповідних правовстановлюючих документів, що призводить до спричинення збитків від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки на території Казанківської селищної ради.
Відповідно до змісту Витягу із рішення №380/19 від 30 червня 2022 року ХІХ сесія воського скликання Казанківської селищної ради за результатами поданих заяв громадян в тому числі ОСОБА_4 про надання дозволу на укладання угоди про відшкодування збитків, прийняла рішення надати ОСОБА_4 дозвіл на укладання угоди про відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки на території Казанківської селищної ради.
Згідно Угоди про відшкодування збитків від недоотримання коштів Казанківськоїю селищною радою за фактичне використання земельної ділянки від 07.10.2022 укладеної між землевласником - Казанківською селищною радою Миколаївської області, в особі селищного голови ОСОБА_8 та землекористувачем - ОСОБА_4 , який фактично використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, останній зобов'язується платити орендну плату зазначену в угоді.
А отже, твердження представника власника майна, про відсутність доказів користування ОСОБА_4 самовільно збудованою на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності сільськогосподарською будівлею - складом, слідчий суддя вважає безпідставними.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що безпосередня участь представника ОСОБА_4 у розгляді клопотання про накладення арешту на майна також підтверджує той факт, що ОСОБА_4 є користувачем та його безпосередньо турбує не лише користування, розпорядження, але й подальша доля сільськогосподарської будівлі - складу.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речового доказу, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до змін самої будівлі, знищення, демонтажу та інших дій.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора, задовольнити.
Накласти арешт на сільськогосподарську будівлю - склад у провулку між вул. Українська (Петровського) біля домоволодіння №17 та вул. Лесі Українки в селищі Казанка, Баштанського району, Миколаївської області, розміром 11,3х24,6м, площею 279,42 метрів квадратних, володільцем якого ймовірно є ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) із забороною користування та розпорядження будь - яким фізичним чи юридичним особам (в тому числі проведення ремонту, зміни, поліпшення, знищення, демонтажу) до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 15 травня 2025.
Слідчий суддя ОСОБА_9