Справа № 489/3762/25
кримінальне провадження
№1-кс/489/1328/25
15 травня 2025 р. м. Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тартак Чечельницький район Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Громадянина ОСОБА_4 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» 22.06.2023 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та того ж дня направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 12.08.2023 №75-РС ОСОБА_4 призначено на посаду водія взводу охорони військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 228 від 12.08.2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 22.06.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введеннявоєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на територіїУкраїни почав діятивоєнний стан, якийтриваєдотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення військової частини останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, солдату ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, основні сили особового складу взводу охорони військової частини НОМЕР_1 були виведені із постійного місця дислокації до тимчасового місця дислокації підрозділу неподалік АДРЕСА_2 , у тому числі і ОСОБА_4 .
Так, 24.08.2023, о 08:00, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - розташування підрозділу взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , який тимчасово дислокувався неподалік АДРЕСА_2 та незаконно перебуває поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби по теперішній час.
ОСОБА_4 04.04.2024 в порядку ч.1 ст. 278, ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу подано одночасно з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст.187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав після подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
При цьому, вирішуючи питання про затримання підозрюваного з метою приводу, суд вважає встановленими обставини, які дають підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони підтверджуються матеріалами службового розслідування, які скеровані військовою частиною НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_4 ; протоколами допитів свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Також приходжу до висновку про існування ризиків, зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а саме переховування від органів слідства та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за викликами до слідчого не з'являється, його місце перебування невідоме, в зв'язку з чим останнього оголошено в розшук 05.04.2024, що дає підстави для тримання підозрюваного під вартою та прийняття судом рішення про затримання підозрюваного.
Враховуючи, що відповідно до вимог ч.4 ст.189 КПК України, прокурором доведено, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування і суду, вважаю необхідним постановити ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу.
Керуючись ст.189, 190, 372 КПК України,
Дати дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу до Інгульського районного суду м. Миколаєва для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про дозвіл на затримання - до 15 листопада 2026 року.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії ухвали; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.
Уповноваженій службовій особі в разі затримання підозрюваного негайно повідомити про це старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9.
Ухвала набирає законної сил з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя