Справа № 489/1933/25
Провадження № 2-а/489/84/25
Іменем України
15 травня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
В березні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кучеряву Т.Ю. звернувся до суду з позовом, в якому просив постанову у справі про адміністративне правопорушення № 179 від 10.03.2025, складену відносно нього, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.03.2025 відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 179, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме він є військовозобов'язаним та йому була направлена засобами поштового зв'язку повістка № 239500 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.02.2025, яку він отримав 14.02.2025. Однак в порушення вимог діючого законодавства ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.02.2025 без поважних причин.
Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною. В обґрунтування своїх заперечень проти притягнення його до адміністративної відповідальності посилається на те, що з 18.02.2025 по 09.03.2025 він перебував у відрядженні у м. Києві. Про неможливість прибуття до ТЦК у призначений час він повідомляв по телефону. Невідкладно після повернення з відрядження ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно нього було складено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення. При цьому позивач вказував на те, що відповідачем було порушено процедуру притягнення його до адміністративною відповідальності, а саме постанову було винесено не протягом 24 годин після виявлення порушення, а лише 10.03.2025; при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачу не було роз'яснено його права та не надано можливості скористатись професійною правничою допомогою. Окремо ОСОБА_1 зауважував, що він вчасно оновив свої персональні дані через електронний за стосунок «Резерв +», а раніше став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно йому незрозуміло, які саме персональні ані він повинен був оновити. Додатково позивач вказав на те, що після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 10.03.2025 він отримав повістку для проходження ВЛК, яку пройшов та 13.03.2025 був мобілізований та направлений для проходження військової служби. Вищевказане, на переконання позивача, свідчить про відсутність в його діях складу (умислу) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та відповідно відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
02.04.2025 на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що 10.03.2025 приблизно о 14:00 год. позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 2395006, направленою рекомендованим поштовим відправленням. При цьому згідно зі вказаною повісткою, яку він отримав завчасно 14.02.2025, позивач повинен був прибути до ТЦК 20.02.2025 о 09:00 год. Під час проведення перевірки 10.03.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , завчасно знаючи про необхідність прибуття до ТЦК, знехтував своїм обов'язком з'явитись за повісткою. Відповідач розцінює відрядження, на яке посилається позивач, як навмисно створені обставини, якими обумовлено неприбуття до ТЦК. При цьому відповідач посилався на те, що не всі персональні дані військовозобов'язаного він має можливість отримати за допомогою додатку «Резерв +»; саме для уточнення таких даних відповідач викликався повісткою. Також представник відповідача наполягав на тому, що позивач під час складання оскаржуваної постанови не оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, жодних заяв чи клопотань не подавав, в зв'язку з чим, згідно положень діючого законодавства, необхідності у складанні протоколу не було.
15.04.2025 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кучерявої Т.Ю. надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона наполягала на задоволенні позовних вимог та спростовувала заперечення відповідача.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача Кучерявої Т.Ю. 15.05.2025 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, в якій також заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи довідки ВЧ НОМЕР_1 від 05.05.2025, згідно якої позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у вказаній ВЧ з 14.03.2025 по час надання довідки. Протокольно вказане клопотання задоволено.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 17.01.2022 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним. Згідно скрін-шоту з додатку «Резерв +» ОСОБА_1 вчасно оновив свої дані, дата оновлення - 10.03.2025 (а.с. 14).
10.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову № 179, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
У відповідності до вищезазначеної постанови 10.03.2025 приблизно о 11:40 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення перевірки щодо правильності військового обліку було встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.01.2022. Засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням № 0601110403830 з описом вкладення та повідомленням про вручення, ОСОБА_1 була направлена повістка № 2395006 для прибуття 20.02.2025 на 09:00 ранку. 14.02.2025 ОСОБА_1 отримав повістку у відділенні Укрпошти, корінець про отримання повістки додається до матеріалів справи. Але, завчасно знаючи про необхідність прибуття на 20.02.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 10.03.2025 (а.с. 8-9).
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
В даному випадку розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без складання протоколу про адміністративне правопорушення, за участю позивача, про розгляд справи ОСОБА_1 був обізнаний, копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав особисто. Позивачу було забезпечено право бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення та вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Будь-яких клопотань від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, долучення доказів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, тощо до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило.
Обставин позбавлення позивача можливості реалізації ним визначених ст. 268 КУпАП прав судом не встановлено та доказів цього позивачем до суду не надано.
Позивач ОСОБА_1 зі вказаною постановою не згоден, вважає її протиправною та просить скасувати.
Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2395006 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 , належить з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Повістка датована 20.02.2025.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав вказану повістку 14.02.2025.
Разом з тим, у відповідності до наказу ТОВ «Оріон-Авто» № 39 від 17.02.2025 водій ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні у м. Києві для здійснення пасажирських перевезень; термін відрядження 20 днів - з 18.02.2025 до 09.03.2025 (а.с. 11).
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 05.05.2025 матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у вказаній ВЧ з 14.03.2025 по час надання довідки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно д п. 21 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно п. 24 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У відповідності до п. 41 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було направлено засобами поштового зв'язку повістку про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.02.2025 о 09:00 год. з метою уточнення даних. Вказане поштове відправлення було вручено адресату особисто 14.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно наказу ТОВ «Оріон-Авто» № 39 від 17.02.2025 водій ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні у м. Києві для здійснення пасажирських перевезень; термін відрядження 20 днів - з 18.02.2025 до 09.03.2025.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначав, що він не з'явився до ТЦК у визначений в повістці час з поважних причин - оскільки перебував у службовому відрядженні в м. Києві (працює водієм, здійснює пасажирські перевезення), про що повідомив засобами телефонного зв'язку працівників ТЦК. Невідкладно після завершення відрядження він з'явився до ТЦК, пройшов ВЛК і на теперішній час призваний на військову службу, що свідчить про сумлінне виконання ним обов'язку із захисту Вітчизни та законодавства про мобілізацію.
На переконання суду, посилання відповідача на те, що шляхом перебування у відрядженні ОСОБА_1 намагався штучно відтермінувати строк явки до ТЦК є припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови № 179 від 10.03.2025, зокрема, встановлено відсутність в його діях умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, №4909, параграф 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Враховуючи викладене, інші аргументи сторін, визначені ними як підстави позовних вимог та заперечення проти них, не мають вирішального значення для розгляду справи по суті та не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, сплачений ним судовий збір в розмірі 484,48 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 18, 19, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 179 від 10.03.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 15.05.2025.
Суддя Г.А. Микульшина