Справа № 489/3584/25
Провадження № 1-кп/489/719/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
15 травня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12025152040000400 від 09.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 (дистанційно), потерпілого ОСОБА_7 ,
встановив:
В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, зазначивши про його відповідність вимогам КПК України.
Обвинувачені, захисник та потерпілий не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Заслухавши учасників підготовчого засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Інгульському районному суду міста Миколаєва. Підстав для закриття, зупинення кримінального провадження чи прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, обвинувальний акт не має недоліків, які б унеможливлювали його призначення до судового розгляду.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Також до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, які існували при застосуванні запобіжного заходу.
Крім того, до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 на два місяці строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв'язку з тим, що на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, які існували при застосуванні запобіжного заходу.
Прокурор підтримав клопотання та просив їх задовольнити.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачені не заперечували проти задоволення клопотання.
Захисник вважав можливим застосувати до ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.04.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07.06.2025 включно з можливістю звільнення під заставу в розмірі 75700 грн.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.04.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 19.00 год. до 07.00 год. до 10.06.2025 з покладанням обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, дані про його особу, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні відповідного кримінального правопорушення є свідченням його обґрунтованої підозри.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину та має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного злочину та покарання за його вчинення, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та вчинив інкриміновані діяння в період звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Будь-яких достатніх даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, внаслідок чого існували б підстави для відмови прокурору в продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При цьому, суд не погоджується з твердженням сторони захисту про можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ураховуючи наявність декількох ризиків, а також особу обвинуваченого, який є раніше судимим та обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, що свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Крім того, варто зауважити, що суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відповідно до статей 199, 315 КПК України вирішує питання про обрання, зміну, продовження чи скасування запобіжного заходу лише на підставі відповідного клопотання учасників судового провадження.
Натомість, суд не вправі за власною ініціативою на етапі вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу обирати обвинуваченому інший більш м'який запобіжний захід, оскільки таким правом він наділений відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України виключно при вирішенні клопотань про обрання, а не продовження запобіжних заходів.
За такого, питання про заміну запобіжного заходу може бути вирішене виключно при подачі суду відповідного клопотання, яке може бути подане одночасно із розглядом клопотання про продовження строку запобіжного заходу, саме стороною кримінального провадження в порядку ст. 315 КПК України, тому у суду немає законних підстав вирішувати питання про заміну раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, зокрема під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, без відповідного письмового клопотання про це сторони, яка вважає можливим змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 315 КПК України, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних злочинів, дані про його особу, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків.
Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, є свідченням обґрунтованої підозри.
Крім того, суд також враховує ту обставину, що на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину та має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєного злочину та покарання за його вчинення, а також є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні за вчинення аналогічного злочину. При цьому, нових ризиків прокурор не навів, проте з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не могли виникнути нові ризики, а вже існуючі є суттєвими та такими, що вказують на наявність достатніх підстав для продовження вказаного запобіжного заходу.
Таким чином, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк домашнього арешту на два місяці, із залишенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу.
Керуючись статтями 314 -316, 372 КПК України, суд
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025152040000400 від 09.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 11.00 годин 20.05.2025 в залі судового засідання Інгульського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16, 3 пове рх (каб. № 320).
Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинувачених та захисника, повідомити потерпілих.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів - до 13.07.2025 включно, з можливістю звільнення під заставу в сумі 75700 грн, за умови внесення якої залишити чинними обов'язки, покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу від 11.04.2025.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 (два) місяці, до 15.07.2025 включно, заборонивши залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 19:00 год. до 07:00 год., за виключенням переміщення до найближчого укриття під час оголошення повітряної тривоги, зобов'язавши обвинуваченого прибувати до суду за кожною вимогою, а також залишити чинними обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу, а саме:
- повідомляти та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення та до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1