Справа № 488/3419/24
Номер провадження № 1-кп/488/152/25
15.05.2025 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням,-
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.114-2, ч.ч.1,3 ст.436-2 КК України,-
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, яке мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений може переховуватись від суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України) та продовжити злочинну діяльність (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Обвинувачений та його захисник проти продовження строків під вартою не заперечували.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи із наступного:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Поміж іншого, репутація обвинуваченого, який не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків, або інших чинників, які б утримували його від втечі, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує в разі визнання винним за вироком суду, матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, обвинувачений, маючи проросійські політичні погляди, знаючи про те, що на даний час частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією країни агресора рф та не знаходиться під контролем правоохоронних органів України, що унеможливить його розшук, дає підстави дійти висновку про доведеність ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику вчинення ОСОБА_6 нових злочинів та продовження кримінального правопорушення, то доводи прокурора є слушними, з огляду на те, що ОСОБА_6 має проросійські політичні погляди, зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі в частині Миколаївської області, за такого перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти дії, направлені на корегування ворожого вогню по м. Миколаєву та області.
Щодо наявності названого ризику також свідчить той факт, що знаходячись на волі, при наявній можливості припинити вчиняти кримінальні правопорушення, добровільно свою злочинну діяльність ОСОБА_6 не припинив. Такі злочинні дії обвинуваченого були припинені через обставини, які не залежали від його волі, під час його затримання правоохоронним органом після вчинення злочину.
Також, з огляду на обставини ймовірно вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній вів переписку в особистому чаті додатку «Телеграм» з особами, які мають проросійську спрямованість, а також здійснюють збір та накопичення інформації про місця базування військових підрозділів на території м. Миколаєва з можливістю подальшого нанесення по таким місцям ракетно-бомбових ударів, які можуть призвести до загибелі як цивільного населення та і військовослужбовців, і на даний час не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_6 міг діяти.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити вказані дії.
Суд погоджується зі стороною обвинувачення у наявності усіх вищевказаних ризиків.
Застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст.176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що судовий розгляд до спливу терміну тримання обвинуваченого під вартою не завершений, а зазначені прокурором ризики продовжують мати місце дотепер, суд погоджується із доводами клопотання прокурора про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обох випадках, оцінюючи баланс між правом особи на свободу та суспільні інтереси безпеки, суд схиляється до думки, що саме суспільні інтереси безпеки з урахуванням особливої тяжкості інкримінованих правопорушень, репутації обвинуваченого та наявних ризиків мають пріоритет.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178,183, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 14.07.2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3