Справа № 488/1594/25
Провадження № 3/488/507/25
15.05.2025 року Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого директором ТОВ "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП",-
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 251 від 17 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , будучи директором ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», допустив порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а саме - у порушення п.198.1, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України нею:
-завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 2900 грн., а саме: задекларовані операції з контрагентом-постачальником ТОВ «РІТМ ІНДАСТРІ» реальність здійснення яких платником податків в ході перевірки документально не підтверджено (акт 17.04.2025 №5384/14-29-07-04/09794409).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Відповідно до письмових пояснень, просить суд закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на наступне:
ОСОБА_1 категорично не погоджується з висновками контролюючого органу, у зв'язку із чим 23.04.2025 року ТОВ “НАРП» подав заперечення до Акту перевірки, чим розпочав процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами проведеної перевірки;
висновки, викладені в Акті перевірки, що стали підставою для складення протоколу, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах закону. Так, в протоколі зазначено, що часом вчинення правопорушення є період з 01.02.2025 р. по 28.02.2025 р., при цьому вказано, шо правопорушення є триваючим. Втім, інкриміновані порушення характеризуються відображенням відповідних недостовірних даних в декларації та її подачею до контролюючого органу, в даному випадку до підрозділу ГУ ДПС у Миколаївській області. Відповідно до ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Тобто дії, які інкримінуються ОСОБА_1 , носять разовий характер і припиняються в момент подачі декларації, тобто строк накладення адміністративного стягнення, на думку ОСОБА_1 , в даному випадку, слід рахувати з 28.02.2025 року - дати, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, до настання якої нею була подана декларація з недостовірними даними, а не з дати виявлення порушень контролюючим органом - 17.04.2025 р.
При укладенні господарських договорів та виборі контрагентів на постачання робіт (послуг), ДП “НАРП» керується виключно нормами чинного законодавства та внутрішнім наказом органу управління - Державного концерну “Укроборонпром».
На теперішній час, господарські договори не визнано недійсними в судовому порядку, немає жодного судового рішення в кримінальній справі щодо фіктивності контрагентів, які вказані в Акті перевірки, а ГУ ДПС в акті перевірки досліджує не господарську операцію між ДП “НАРП» та його контрагентом, а перевіряє спосіб організації контрагентами своєї господарської діяльності.
Чинне Законодавство не ставить умову виникнення права на бюджетне відшкодування з ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів (тим більш контрагентів його контрагентів), фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.
ДП “НАРП» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже чинне законодавство передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкового зобов'язання. Відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій перевіряємої особи та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Відповідно до абз.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, в тому числі іншими первинними документами.
Актом перевірки зафіксовано факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН після 01.04.2017 р., отже даний факт є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого документального підтвердження, в тому числі, іншими первинними документами, що повністю спростовує висновки Акта перевірки.
Не дивлячись на вказане, ДП “НАРП» надано до перевірки усі первинні документи, які стосуються предмета перевірки, проте вони не прийняті до уваги контролюючим органом.
Акт перевірки не є належним доказом вчинення ТОВ “НАРП» порушень, оскільки відповідно до практики Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду (справа №814/2124/14 від 17.07.2019 р), висновки, викладені в акті (а не в податковому повідомленні-рішенні), є звичайним відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Станом на день складення протоколу будь-які повідомлення-рішення були відсутні, існував лише акт перевірки, який, не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 будь-яких порушень.
Судом встановлено відповідно до представлених документів, що 23.04.2025 року ДП “НАРП», посилаючись на невідповідність дійсним обставинам відомостей, що зазначені в акті, направлено заперечення до ДПС України, - що свідчить про спір з приводу порушень, зазначених у вище вказаному акті перевірки, який був підставою для складання протоколу.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків:
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вище вказаного правопорушення, ГУ ДПС в Миколаївській області посилається на протокол про адміністративне правопорушення № 251 від 17.04.2025 року та копію акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП “Миколаївський Авіаремонтний завод НАРП» від 17.04.2025 р. №5384/14-29-07-04/09794409.
Зі змісту вказаних протоколу та акту слідує про встановлення взаємовідносин ДП “Миколаївський авіаремонтний завод “НАРП» з контрагентами постачальниками товарів, з якими «НАРП» взагалі не мало жодних взаємовідносин, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім та його безпосередніми контрагентами.
Слід також зауважити, що чинне законодавство не ставить умову виникнення бюджетного відшкодування ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.
ТОВ «НАРП» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже чинне зако6одавство передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Інкриміновані Рибіну О.Є. порушення є наслідком визначення в Акті перевірки фактів завищення податкового кредиту з ПДВ.
При цьому, є слушними доводи ДП “НАРП», що за вимоги діючого ПКУ, зокрема абзацу 3 пункту 201.10 статті 201, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Ані зі змісту протоколу, ані за змісту копії акту перевірки, не слідує про відсутність даного документу, зокрема зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної постачальником товару на користь ДП “НАРП».
Як слідує з протоколу та акту, контролюючий орган прийшов до висновку про ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку саме з мотивів недоведеності, на його думку, фактичного здійснення ДП «НАРП» господарських операцій, посилаючись на те, що первинні документи, зокрема які б підтверджували проведення оплати товару, надано не було, бо надані документи не мають силу первинних, фактичне здійснення господарської операції відсутнє.
Натомість, вищезазначений факт, з огляду на положення абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, не спростовує права ДП “НАРП» на отримання бюджетного відшкодування у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної накладної постачальником товару на користь ДП “НАРП».
Окрім того, суд констатує, що відсутність первинних документів, та неприйняття до уваги зазначених у первинних документах відомостей, не є тотожними підставами для висновку щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а доведення безготівковості операцій виходить за межі тих юридичних фактів, що мають встановлюватися судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, в даному випадку порушення порядку ведення податкового обліку.
Таким чином, зазначені в акті відомості, не надають можливості поза розумним сумнівом встановити наявність події та складу інкримінованого ОСОБА_1 порушення, у зв'язку з чим провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст.9, 247, 283 КпАП України, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.М. Головіна