Справа № 521/7832/24
Провадження № 2/467/16/25
15.05.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою адвокатом Тищенко Станіславом Юрійовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради
У травні 2024 року адвокат Тищенко Станіслав Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради. Вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав мотивовані тим, що 21 жовтня 2017 року між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, актовий запис № 49. Від шлюбу у сторін народилась спільна дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано за рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2019 року. З відповідача стягуються аліменти відповідно до судового наказу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2019 року у розмірі 1/4 частини з всіх видів його доходів. Після припинення шлюбу між сторонами та на час подачі позову до суду дитина проживає разом з позивачем, яка піклується про стан її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховує дитину в дусі поваги та любові. Біологічний батько дитини (відповідач) жодної участі в житті дитини не приймає з моменту припинення шлюбних стосунків. Відповідач не забезпечує дитині харчування, лікування, навчання, матеріальне забезпечення, придбання одягу, засобів гігієни та інших товарів, ігнорує свої батьківські обов'язки - не виховує доньку, не піклується про її здоров'я, навчання, навіть не намагається спілкуватися з дитиною, не цікавиться її життям та розвитком дитини, не проявляє жодного інтересу до внутрішнього світу дитини. Посилаючись на те, що відповідач фактично самоусунувся від здійснення своїх батьківських обов'язків, прохав позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 16 травня 2024 року позовні вимоги роз'єднано, виділено у самостійне провадження позовні вимоги, заявлені адвокатом Тищенко Станіславом Юрійовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 07 червня 2024 року позовну заяву, подану адвокатом Тищенко Станіславом Юрійовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради передано на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області за підсудністю.
10 липня 2024 року відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана судді ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4. від 12 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2024 року справу призначено до розгляду по суті.
Згідно розпорядження керівника апарату суду від 27 березня 2025 року у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 31 березня 2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і зазначена справа передана судді Кологривої Т.М.
Ухвалою судді Кологривої Т.М. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та повідомленням третьої особи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, прохав слухати справу в його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, подала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала, надала письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що сторони припинили спільне проживання однією сім'єю, коли дитині було декілька місяців. З 2021 року відповідач проживає за кордоном та жодного разу з дитиною не бачився, припинив будь-які контакти з позивачем та дитиною. Дитина його не знає, інші родичі по батьковій лінії також не спілкуються з онуком. Вважає, що дитина зростає у благополучній сім'ї, відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків 7 років назад. Відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, про що зазначив у поданій суду нотаріально посвідченій заяві, та немає наміру приймати участі у житті дитини.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з'явився.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане 18 травня 2018 року Центральним районним у м. Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та складено відповідний актовий запис № 113.
У період з 21 жовтня 2017 року по 12 листопада 2019 року сторони перебували у шлюбі. 12 листопада 2019 року рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області шлюб було розірвано.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 надали службі у справах дітей Одеської міської ради письмові пояснення, в яких зазначили, що відповідач ОСОБА_2 участі у житті та вихованні дитини ОСОБА_3 не приймає.
Згідно інформації, наданої 08 травня 2024 року дитячим центром розвитку «Зірочка», дитина ОСОБА_3 відвідує вказаний центр з 23 січня 2024 року. Витрати за його навчання сплачує його матір ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 дитячий центр не відвідував, успіхами сина не цікавився.
Відповідно до листа комунального некомерційного підприємства «Дитяча міська поліклініка №5» Одеської міської ради від 14 травня 2024 року за № 249 дитина ОСОБА_3 спостерігається у вказаному медичному закладі, разом з дитиною за медичною та консультаційною допомогою до лікарні зверталась його матір ОСОБА_1 .
За змістом листа Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 88 Одеської міської ради від 08 травня 2024 року батько дитини ОСОБА_2 не відвідував вказаний заклад, не дізнавався про успіхи дитини у навчанні.
За змістом довідки Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області від 03 травня 2024 року за № 54042/5 заборгованість по аліментам відповідача ОСОБА_2 за судовим наказом, виданим 19 лютого 2019 року Арбузинським районним судом Миколаївської області, про стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від його заробітку (доходу) складає станом на 01 травня 2024 року 1097 грн. 51 к.
Відповідач ОСОБА_2 надав згоду на позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_10 , про що свідчить його письмова заява до компетентних органів від 05 березня 2024 року.
Згідно висновку орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 05 березня 2025 року доцільно позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок мотивований тим, що відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, декілька років проживає окремо від дитини, на протязі цих років не цікавився станом здоров'я дитини та станом справ у навчанні, жодного разу її не відвідував, не брав та не бере участь у вихованні дитини, не надає будь-якого виду допомоги для сина, не спілкується з ним, не телефонує та не приїздить для зустрічей та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 5 Сімейного кодексу України встановлено, що держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Частинами 6-10 ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 150 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно зі статтями 8, 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Водночас статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав. Зокрема, якщо вона чи він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як випливає з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зваживши докази, надані суду, встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування, суд вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина, оскільки відповідач тривалий час самоусунувся від виконання батьківських обов'язків без поважних причин. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку буде відповідати інтересам дитини.
За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить його інтересам.
Отже, виходячи з вищевказаних норм закону та обставин справи, суд проходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву адвоката Тищенко Станіслава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) батьківських прав по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одної тисячі двісті одинадцять) грн. 20 к.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива