Справа № 467/397/25
Провадження № 2/467/203/25
15.05.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У березні 2025 року акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовною заявою доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 квітня 2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 2001288934801, за умовами якого Банк надав позичальнику кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн., який пізніше було збільшено до 32047 грн. 81 к. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної сплати грошових коштів станом на 10 січня 2025 року утворилася заборгованість по кредитному договору у розмірі 49912 грн. 69 к., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 32047 грн. 81 к., заборгованість за процентами в розмірі 17864 грн. 88 к. На адресу відповідача позивачем було направлено письмову вимогу (повідомлення) про виконання зобов'язання щодо погашення кредитної заборгованості достроково, яка залишилася без виконання. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 49912 грн. 69 к., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 к.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала суду письмову заяву, в якій зазначила про часткове визнання позову у розмірі тіла кредиту 32047 грн. 81 к. та прохала слухати справу в її відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила, що дає свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до заяви № 2001288934801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12 квітня 2019 року банк надає позичальнику кредитний ліміт у сумі 3000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту встановлюється у порядку, визначеному ДКБО в залежності від типу кредитної лінії. Реальна процентна ставка складає 47.88 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 1257 грн. 88 к.
12 квітня 2019 року відповідачем також був підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що позичальнику відкрито кредитну лінію шляхом перерахунку коштів на картку суми споживчого кредиту. Сума/ліміт споживчого кредиту 5150 грн. зі строком користування споживчим кредитом 12 місяців. Процентна ставка 0.01%.
Сума кредитного ліміту за договором № 2001288934801 змінювалася, а саме: 12 квітня 2019 року встановлено кредитний ліміт 30 00 грн., 27 червня 2019 року 7 000 грн., 17 жовтня 2019 року 12000 грн., 12 лютого 2020 року 17000 грн., 10 липня 2020 року 22000 грн., 16 листопада 2020 року 27000 грн., 18 березня 2021 року 32047 грн. 81 к., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту, наданої АТ «ПУМБ» (а. с. 25).
13 січня 2025 року АТ «ПУМБ» надіслано відповідачу письмову вимогу (повідомлення) про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення (а. с. 22, 23).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що станом на 10 січня 2025 року згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача за цим кредитним договором складає 49912 грн. 69 к., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 32047 грн. 81 к., заборгованість за процентами в розмірі 17864 грн. 88 к.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем також було надано виписку по особовому рахунку відповідача.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Таким чином, виписка з особового рахунку відповідача є належним та допустимим доказом щодо надання кредитних коштів, з якої вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за кредитом.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, власного контррозрахунку не надано.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Встановивши, що банк у письмовій формі, а саме: у заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаній відповідачем, надав йому, як позичальнику, у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, тобто: суму кредиту, дату його видачі, умови повернення, нарахування та сплати відсотків, розмір нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості та її сплати, строк дії договору, орієнтовна загальна вартість кредиту, тощо. Відповідач особистим підписом засвідчив, що він погодився на отримання кредиту саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними, суд, взявши до уваги наведені вище обставини, а також те, що відповідач порушив умови договору, не погашав щомісячні платежі по поверненню кредитних коштів, допустив заборгованість щодо повернення кредиту, прийшов до висновку про задоволення позовної заяви.
Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м.Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість по кредитному договору у розмірі 49912 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 69 к., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 32047 грн. 81 к., заборгованість за процентами в розмірі 17864 грн. 88 к.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м.Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива