Справа №127/39319/24
Провадження №1-кп/127/1102/24
15 травня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, одруженого, маючого на утримані трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024025010000425 від 21.10.2024, -
20.10.2024 близько 13 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебуваючи на трибунах футбольного стадіону «Палац дітей та юнацтва», який розташований у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 22, де проходила календарна гра сьомого турніру дитячо-юнацької футбольної ліги України U 16, між командами: КЗ ВОДЮСШ Нива Вінниця та Атлет Київ, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, проявив особливу зухвалість, наніс удар правою рукою у праву частину голови ОСОБА_6 , що перебував на вищевказаному футбольному матчі.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи, ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на голові справа, що належать до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не визнав, повідомив, що був присутній на футбольному матчі між командами КЗ ВОДЮСШ Нива Вінниця та Атлет Київ, оскільки його син грає у футбол. Під час футбольної гри вболівальники поводили себе досить емоційно. Він стояв осторонь та спочатку лише спостерігав. В подальшому, один з вболівальників особливо виділявся та коли на полі стався ігровий момент за участі його сина, потерпілий нецензурно виразився в бік його сина, після чого він підійшов до потерпілого з наміром поспілкуватися з приводу даної ситуації. Однак, коли він до нього підійшов здійснив поштовх в голову від якого він спав. На момент вчинення дій він був схвильований та об'єктивно не оцінював їх. Внаслідок виниклої ситуації було призупинено матч, однак в подальшому він був відновлений. Також, зазначив, що не мав на меті висловити зневагу до суспільства та мав намір одразу врегулювати конфлікт мирним шляхом, однак потерпілий відмовився. Крім того, зазначив, що на потерпілому явних ознак тілесних ушкоджень не було помітно.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що перебував на стадіоні, де відбувався футбольний матч. Він стояв біля футбольного поля, поряд із ним перебувала його дружина, навколо було тихо та в якийсь момент він отримав удар у вухо, від чого впав на паркан та втратив свідомість. Після того, як він піднявся побачив конфлікт та чоловіка, який його вдарив, запитав причину даного вчинку, на що він повідомив, що помилився, оскільки йому здалось, що він образив його сина. Після даної події обвинувачений одразу вибачився перед ним. Через дану ситуацію було зупинено футбольний матч та глядачів попросили залишити стадіон.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною потерпілого повідомила, що приїхала разом з чоловіком на футбольний матч у м. Вінниця. Вони стояли біля футбольного поля з іншими вболівальниками. Під час гри вболівальники виражалися нецензурною лексикою, нащо організатори робили зауваження. Боковим зором вона побачила, наче щось пролетіло, після чого її чоловік впав на землю, вона повернулась позаду неї стояв обвинувачений, вона запитала, чому він це зробив, нащо останній повідомив, що її чоловік ображав його сина. Далі організатор змагань зупинив футбольний матч та всіх заспокоїв, а вона викликала працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , повідомила, що приїхала у м. Вінницю на футбольний матч, знаходилась біля футбольного поля, поруч з нею був ОСОБА_6 . Вона почула звук удару, після якого ОСОБА_9 впав, однак самого удару вона не бачила. Коли вона повернулась побачила обвинуваченого запитала його, що трапилось він відповів, що ОСОБА_6 словесно ображав його сина, далі почалась метушня.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомила, що була присутня на футбольному матчу дітей 2009 р.н. та чула, як потерпілий неодноразово виражався нецензурною лайкою в бік гравців та судді, тому вона відійшла від нього. Повідомила, що свідком конфлікту між обвинуваченим та потерпілим вона не була, однак бачила, як жінка з собачкою на руках била ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , повідомила, що знайома з обвинуваченим, оскільки їх діти грають футбол в одній команді. З приводу обставин справи зазначила, що потерпілий виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, від нього відходили присутні. Повідомила, що не бачила, як обвинувачений наніс удар потерпілому, однак через дану ситуацію було зупинено футбольну гру.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , повідомила, що була присутня разом з чоловіком на футбольному матчі, вона стояла біля футбольного поля та чула, як потерпілий виражався нецензурною лайкою в бік дітей та судді, на зауваження присутніх не реагував. Через деякий час вона почула крики та побачила, як жінка наносила удари ОСОБА_4 . Де в цей час перебував потерпілий та початку самого конфлікту вона не бачила.
Окрім показань обвинуваченого, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші подію від 20.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 просить прийняти міри, а саме, притягнути до кримінальної відповідальності невідому йому особу чоловічої статті, яка 20.10.2024 близько 13:20 год., перебуваючи на трибунах футбольного стадіону по вулиці Хмельницьке шосе, 22, в місті Вінниця наніс йому тілесні ушкодження, а саме, удар рукою у праве вухо (т.1 а.с. 64);
- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 20.10.2024, відповідно до якої після огляду у ОСОБА_6 було виявлено синець та набряк в ділянці правої вушної раковини (т.1 а.с. 65);
- висновок експерта №1014 від 21.10.2024, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , 1978р.н.: в останнього були виявлені тілесні ушкодження - синець та садно на голові справа.
Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії (удару, тертя) тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо в строк вказаний у постанові про призначення експертизи - 20.10.2024 року (т.1 а.с. 68);
- протокол проведення слідчого експерименту від 28.10.24, за участю свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого остання повідомила, про обставини спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 69-73);
- протокол огляду предмету від 12.11.2024, об'єктом якого був відеозапис з інтернет платформи «YouTube» в ході якого виявлено відео-трансляція матчу між командами ДЮСШ «Нива» (Вінниця) - «Атлет» (Київ), на двадцять шостій хвилини якого чутно закадровий голос вболівальників, серед яких чутно голос схожий на ОСОБА_6 , який образливо чіплявся до судді, у відповідь на що інший голос зробив йому зауваження. В подальшому, на двадцять сьомій хвилині трансляції чутно звук удару по металевій загорожі, одразу після чого вигуки: «Що ви робите» та «Нащо ти це зробив», після чого матч був зупинений для видалення глядачів з трибун (т.1 а.с. 74-77);
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.11.2024, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих за повнотою тілобудови, коротким волоссям із залисинами, наявністю волосся на бороді, прямими бровами, розрізом очей, видовженим носом, впізнав на фотознімку №2 особу чоловічої статті, яка спричинила йому ушкодження, згідно довідки до протоколу на фото №2 зображено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 78-80);
Також, судом було досліджено:
- витяг з кримінального провадження №12024025010000425 від 21.10.2024 (а.с.1 а.с. 62);
- постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 28.11.2024 (т.1 а.с. 81, 82).
Крім того, судом було досліджено диски з відеозаписами, з інтернет платформи «YouTube», а також диск на якому зафіксовано проведений в ході досудового розслідування слідчий експеримент, результати проведення яких повністю збігаються з відомостями зазначеними у відповідних протоколах.
Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, оглянувши надані відеозаписи, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 20.10.2024 близько 13 год. 20 хв. перебуваючи в громадському місці, під час футбольного матчу між командами КЗ ВОДЮСШ Нива Вінниця та Атлет Київ, ОСОБА_4 використовуючи малозначний привід проявив особливу зухвалість та наніс удар правою рукою у праву частину голови ОСОБА_6 , в результаті чого йому було спричинено легкі тілесні ушкодження.
Дані обставини не заперечував, сам обвинувачений надаючи показання в судовому засідання, однак зазначив, що не мав намір порушити громадський порядок, а лише перебуваючи в схвильованому стані завдав удар потерпілому.
Потерпілий надаючи пояснення в судовому засіданні зазначив, що обвинуваченого перед нанесенням удару не бачив, а лише раптово відчув удар у вухо, від якого впав та отримав тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №1014 від 21.10.2024, у ОСОБА_6 були виявлені наступні тілесні ушкодження: синець та садно на голові справа, які за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, на підставі досліджених доказів судом встановлено факт спричинення ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що не заперечував сам обвинувачений, однак він не визнає саме порушення громадського порядку.
В розумінні ст. 296 КК України, відповідальність настає за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на правоохоронювані цінності громадський порядок та безпеку громадян, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та громадську безпеку. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність у діях обвинуваченого усіх юридичних ознак кримінального правопорушення, визначеного в диспозиції ст. 296 КК України.
Об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, є громадський порядок. Його додатковими факультативними об'єктами можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. Вчинення хуліганських дій у присутності інших осіб, в обстановці проведення публічного заходу є однією з ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Об'єктивна сторона даного кримінального правопорушення не є конкретизованою. Аналіз ст. 296 КК України свідчить, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб і відновлення прядку вимагає значних зусиль.
Допитані в судовому засіданні свідки, які були присутні на футбольному матчі повідомили, що внаслідок дій ОСОБА_4 суддя був змушений зупинити матч з метою врегулювання конфлікту, прийняв рішення про вилучення вболівальників із трибун і лише після цього, гру було відновлено.
Дані обставини, узгоджують з переглянутим в ході дослідження доказів відеозаписом самого футбольного матчу на якому спочатку чутно закадрові звуки конфлікту, після яких суддя зупинив гру та попросив глядачів видалитись з трибун.
Зазначене свідчить про те, що саме вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 діяння у виді завдання удару потерпілому ОСОБА_6 призвело до зупинки футбольного матчу між командами: КЗ ВОДЮСШ Нива Вінниця та Атлет Київ, а також, зачепило інтереси багатьох осіб, зокрема, вболівальників, які були вимушені покинути трибуни.
Суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі №442/66/16-к зазначається, що неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій. При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 через малозначний привід, не розібравшись в ситуації, на очах у великої кількості осіб, більшість з яких були неповнолітні діти, умисно завдав удар раніше не знайомому йому ОСОБА_6 під час дитячого футбольного турніру, що і є неповагою до суспільства в даному випадку.
Тому, з урахуванням вищезазначеного, суд не може погодитися з позицією захисту, з приводу відсутності в діях обвинуваченого суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, оскільки винність обвинуваченого підтверджена письмовими доказами наданими стороною обвинувачення та показаннями свідків, а вказані заперечення лише спрямовані на покращення становища обвинуваченого.
Крім того, пояснення сторони захисту, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив дії, оскільки потерпілий ОСОБА_6 поводив себе занадто емоційно під час футбольного матчу, виражався нецензурною лайкою та начебто висловив образу в бік його сина, не є підставою для виправдання його дій, оскільки він навіть не намагався вирішити ситуацію мирним шляхом, а одразу без будь якої розмови підійшов до потерпілого та завдав йому удар в голову.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Судом було забезпечено сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
Вищезазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.
Таким чином, всі досліджені у судовому засіданні докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, а тому на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а його дії слід кваліфікувати, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» в якому зазначено, що при призначенні покарання за хуліганство суди зобов'язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
Також, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий (т.1 а.с. 102), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.1 а.с. 100, 101), має численні нагороди за час несення служби (т.1 а.с. 92-97), має на утримані трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_13 , 2009 р.н., ОСОБА_14 , 2012 р.н., ОСОБА_15 , 2020 р.н. та статус багатодітної сім'ї (т.1 а.с. 88, 99), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 98).
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав частково, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, має численні нагороди за військову службу, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утримані трьох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання, виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 296 КК України.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним для досягнення мети покарання і завдань кримінального судочинства, а також буде відповідати інтересам суспільства на даний час.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 50, 53, 65-67, 296 КК України, ст. ст. 22, 84-86, 91, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає сімнадцять тисяч гривень.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: