пр. № 1-кс/759/2751/25
ун. № 759/10091/25
14 травня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025100080001592 від 12.05.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання у місті Києві, раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
14.05.2025 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_4 , є військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходить її на посаді стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. ст. 27, 28 Конституції України, обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Так, під час проходження військової служби за контрактом ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Згідно зі статтями 41, 68 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неоднаразово продовжено.
Однак, ОСОБА_4 , використовуючи умови воєнного стану, у порушення вказаних вимог законодавства вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 09.05.2025 приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи неподалік будинку № 13-А по вул. Жуля Верна в місті Києві, помітив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , яка рухалась вздовж вказаного будинку та на плечі якої знаходилась жіноча сумка. Переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований повторне, відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , прослідував за ОСОБА_6 , наздогнав її, та з метою уникнення можливого опору, рукою стиснутою в кулак, наніс удар ОСОБА_6 в область потилиці, від чого остання впала на землю.
Подолавши, таким чином, опір та переслідуючи мотив, направлений на заволодіння чужим майном, з метою подальшого його обернення на свою користь та особистого збагачення, ОСОБА_4 зірвав з плеча ОСОБА_6 жіночу сумку (матеріальної цінності не становить), у якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 32», S/N: НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , блакитного кольору, вартістю 8000 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_5 (матеріальної цінності не становить), грошові кошти у сумі 17 000 гривень, банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_6 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 25 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:
- протоколом прийняття заяви, про вчинене кримінальне правопорушення;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом допиту потерпілої;
- протоколами допитів свідків;
- протоколом огляду відеозапису з камери відеоспостереження;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності..
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
ОСОБА_4 13.05.2025 повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що є тяжким злочином.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування; ОСОБА_4 офіційно не одружений, дітей на утриманні не має, а тому не має стійких соціальних зв'язків, які як важелі впливу могли б утримати його від подальшого вчинення ним кримінальних правопорушень; ОСОБА_4 може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, з метою тиску на них. Сам факт перебування підозрюваного на свободі після вчинення такого тяжкого злочину - вже буде впливати на свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя. Для пересічного громадянина такий факт буде свідчити про безкарність і беззахисність потерпілих, свідків; ОСОБА_4 може вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки здійснення злочинної діяльності є основним способом заробітку останнього.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, однак даних про наявність міцних соціальних зв'язків стороною захисту не надано, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, уникати спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за потрібне розмір застави не визначати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року включно без визначення розміру застави, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1