пр. № 1-кс/759/2634/25
ун. № 759/9704/25
13 травня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42022110000000092 від 06.05.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
08.05.2025 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 42022110000000092 від 06.05.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно ОСОБА_7 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Встановлено, що відповідно до указу Президента України від 21.03.2022 № 156/2022 «Про утворення військової адміністрації», на території Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області, начальником якої на підставі розпорядження Президента України від 21.03.2022 № 33/2022-рп «Про призначення ОСОБА_8 начальником Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області» призначено ОСОБА_7 .
Отже, на підставі положеннь ст.ст. 18, 367 КК України та ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ОСОБА_7 є службовою особою.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації, зокрема: забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень, а також видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради.
Так, встановлено, що територія загальноприйнятої зони відпочинку мешканців селища Гостомель, Бучанського району Київської області, відома як парк «Щасливий», яка розташована в межах вул. Мисливська та вул. Свято-Покровська, на даний час не має офіційного статусу парку. Однак, відповідно основного креслення генерального плану селища Гостомель вказана територія знаходиться в межах проектної території зелених насаджень загального користування та включає в себе земельні ділянки з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360, а також земельні ділянки без кадастрового номера.
Крім того, пунктом 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 визначено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
- виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах відповідно до статей 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
- досягнення деревом вікової межі;
- провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Отже, зазначеним пунктом Порядку визначено вичерпний перелік випадків видалення зелених насаджень на території населеного пункту.
Крім того, відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:
- за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку);
- на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Положеннями пп. 7-9 даного Порядку визначено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього порядку.
У свою чергу пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.
Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм Порядку вбачається, що акт про видалення зелених насаджень складається за результатами проведення огляду таких зелених насаджень комісією за участю у тому числі спеціалістів територіального органу Державної екологічної інспекції України.
Типова форма акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, встановлена додатком 1 до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127.
Відповідно до п. 1.2.10. зазначеної Методики якісний стан дерев визначається за такими ознаками:
- добрий - дерева здорові, нормально розвинені, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, нормального розміру і забарвлення без ознак хвороб і шкідливих ран, ушкоджень стовбурів і скелетних гілок, а також дупел;
- задовільний - дерева здорові, але з ознаками уповільненого росту, з нерівномірно розвиненою кроною, на гілках мало листя, є незначні механічні пошкодження і невеликі дупла;
- незадовільний - дерева дуже ослаблені, стовбури мають викривлення, крони слаборозвинені, є сухі та засихаючі гілки, приріст однорічних пагонів незначний, технічно пошкоджені стовбури, є дупла.
З наведеного, а також з Типової форми акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, вбачається, що огляду підлягає кожен вид дерев (кущів, чагарників тощо) із зазначенням віку, висоти, діаметра стовбура на висоті 1,3 м від землі, якісного стану, кількості дерев що підлягають зрізанню та пересаджуванню.
Крім того, відповідно до Додатку 2 до вказаної Методики в ордері на видалення зелених насаджень зазначається назва та адреса підприємства, установи, організації, якій надається дозвіл на видалення зелених насаджень.
Відповідно до ст. 6, 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
З ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
1) для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;
2) для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.
Передача комунального майна у державну власність у разі прийняття про це відповідного рішення оформляється актом приймання-передачі, який підписується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради та уповноваженою особою військового командування або органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, та скріплюється печатками місцевої ради і військового командування чи органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану відповідно до закону. Акт приймання-передачі підписується зазначеними особами у порядку, встановленому законом.
В акті приймання-передачі зазначаються:
1) назва місцевої ради та військового командування або органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану;
2) повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, за якою було закріплено майно;
3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (за наявності);
4) опис майна, достатній для його ідентифікації, у тому числі для нерухомого майна - місцезнаходження, для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані.
До акта приймання-передачі додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, якщо інше не встановлено цим Законом.
Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
В акті зазначаються:
1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
2) відомості про власника (власників) майна:
для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
Натомість, встановлено, що 03.05.2022 (точного часу та місця у ході досудового розслідування не встановлено) начальник Гостомельської селищної військової адміністрації ОСОБА_7 будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв'язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, з корисливих мотивів, діючи на користь невстановлених фізичних та юридичних осіб, видав розпорядження, яке датував 27.04.2022 № 22 «Про створення комісії по обстеженню зелених насаджень», відповідно до якого створив комісію по обстеженню зелених насаджень на території парку «Щасливий», розташованого на земельних ділянках комунальної власності без кадастрового номера та з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360, у складі: радника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації ОСОБА_9 , депутата Гостомельської селищної ради VIII скликання ОСОБА_10 , волонтера ОСОБА_11 , старости с. Мощун Гостомельської селищної об'єднаної територіальної громади ОСОБА_12 , якій доручив провести обстеження на вказаній території зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Однак, ОСОБА_7 , з метою уникнення викриття його злочинних дій, у порушення п. 4 вищезгаданого Порядку, не включив до складу вищевказаної комісії спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу, та у подальшому не повідомив Державну екологічну інспекцію Столичного округу про намір видалити (вже здійснене видалення) зелених насаджень.
Того ж дня ОСОБА_7 , розуміючи, що огляд зелених насаджень компетентною комісією за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу не проведено, достовірно знаючи, що рубка вже ведеться з метою приховування злочину та надання йому уявної законності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв'язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, з корисливих мотивів діючи на користь невстановлених юридичних та фізичних осіб, в супереч інтересам служби, видав розпорядження, яке датував 28.04.2022, № 25 «Про видалення зелених насаджень», яким зобов'язав видалити дерева на території парку «Щасливий», розташованого на земельних ділянках комунальної власності без кадастрового номера та з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360.
Контроль за виконанням вищевказаних розпоряджень ОСОБА_7 залишив за собою.
На виконання вищевказаних розпоряджень, комісією складено акт обстеження 650 зелених насаджень від 28.04.2022, відповідно до якого видаленню підлягають 248 дерев, що перебувають в аварійному стані внаслідок їх пошкодження через воєнні дії.
Разом з тим, обстеження зазначених дерев проведено, як зазначалося вище, без залучення спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу, які володіють спеціальними знаннями щодо визначення якості дерев, визначення можливості їх пересаджування чи лікування, а також ступеня їх реальної загрози життю та здоров'ю людей чи майну.
У подальшому, того ж дня - 03.05.2022, в супереч інтересам служби, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, начальником Гостомельської селищної військової адміністрації ОСОБА_7 видано ордер, датований 28.04.2022, на видалення 248 дерев у порушення норм Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 № 127, в якому не вказав уповноважену юридичну чи фізичну особу на видалення зазначених зелених насаджень, та не вжив заходів щодо визначення відновної вартості зелених насаджень.
Надалі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що вищевказаними розпорядженнями він залишив контроль за їх виконанням за собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв'язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, з корисливих мотивів діючи на користь невстановлених фізичних та юридичних осіб, не вжив жодних організаційних чи особистих заходів контролю за видаленням зелених насаджень, внаслідок чого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами (волонтерами), які вважали, що діють законно, на виконання розпорядження голови Гостомельської селищної військової адміністрації, здійснено вирубування на території вищевказаного парку «Щасливий», розташованого на земельних ділянках комунальної власності без кадастрового номера та з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360, 565 дерев сосни.
Більше того, 03.05.2022 ОСОБА_7 під час приїзду з метою припинення можливої незаконної діяльності з видалення зелених насаджень на територію парку «Щасливий» працівників Бучанського РУП ГУНП в Київській області, запевнив останніх, що вказана вирубка дерев є законною та здійснюється на підставі виданого ним розпорядження, а також здійснюється видалення виключно пошкоджених внаслідок бойових дій дерев.
У подальшому, у травні 2022 року (точний час у ході досудового розслідування на встановлено) ОСОБА_7 , достовірно усвідомлюючи, що Розпорядженням від 28.04.2022 № 25 «Про видалення зелених насаджень» контроль за виконанням вирубки дерев у парку «Щасливий» в смт. Гостомель Бучанського району Київської області, розташованого на земельних ділянках комунальної власності без кадастрового номера та з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360, він поклав на себе особисто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання у зв'язку з цим суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зловживаючи своєю владою та службовим становищем, з корисливих мотивів діючи на користь третіх осіб, що виразилося у не вжитті жодних організаційних чи особистих заходів контролю за вивезенням та подальшою реалізацією з території парку «Щасливий», розташованого на земельних ділянках комунальної власності без кадастрового номера та з кадастровими номерами 3210945900:01:095:0354, 3210945900:01:095:0356, 3210945900:01:095:0357, 3210945900:01:095:0358, 3210945900:01:095:0359, 3210945900:01:095:0360, зрубаних на виконання вищевказаного розпорядження дерев, внаслідок чого невстановленими особами у невстановлений досудовим розслідуванням час здійснено незаконне вивезення з території парку вище вказаного парку «Щасливий» 565 дерев сосни, чим завдав шкоди навколишньому природному середовищу на суму 561 421, 00 грн., що відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримав підозрюваний, заперечував щодо задоволення клопотання, пославшись на відсутність ризиків, на які послався слідчий в клопотанні.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42022110000000092 від 06.05.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:
- заявою громадської організації «БЮРО ПО БОРОТЬБІ З ЕКОЛОГІЧНИМИ ЗЛОЧИНАМИ»;
- протоколами допитів представників потерпілої сторони;
- протоколами допитів свідків;
- протоколами оглядів місця події;
- протоколами обшуків;
- протоколами тимчасових доступів до речей і документів;
- висновками експертів;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які мають враховуватися під час вирішення вказаного питання, а саме те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Водночас, прокурором у судовому засіданні не доведено неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу зокрема, особистого зобов'язання.
З наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має низку відомчих нагород.
Крім того, слідчий суддя враховує стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 згідно наданої медичної документації, а також процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено 01.05.2025 та станом на день подання стороною обвинувачення даного клопотання до суду та розгляду у судовому засіданні - будь-яких дій зі сторони підозрюваного з метою ухилення від явки до слідчого, прокурора та суду не вчинялось.
Отже, слідчий суддя вважає що підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту не встановлено.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням всіх обставин справи, вважаю наявними всі підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, необхідність яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування - до 01.07.2025 включно наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_7 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1