Справа №:755/4556/25
Провадження №: 1-кс/755/1711/25
"14" травня 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , подане в межах кримінального провадження № 12025100040000967 від 20.03.2025 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, малолітніх осіб на утриманні не має, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України,
14 травня 2025 року старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернулася до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 скаржився на свій стан здоров'я, зокрема проблеми з ногами, через, що йому тяжко пересуватись. Зазначив, що діагноз не встановлений, медичну допомогу йому не надавали.
Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
При цьому, у ст. 28 Конституції України зазначається про те, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Аналогічна позиція дублюється і у ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов'язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув'язнення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пивоварник проти України», рівень охорони здоров'я ув'язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров'я ув'язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні ст. 3 Конвенції. ЄСПЛ підкреслив, що для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров'я ув'язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров'я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідно до положень ст. 11 вказаного Закону медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту; створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Відповідно до п. 4 Розділу І «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», який затверджений Наказом МЮУ та МОЗ № 1348/5/572 від 15.08.2014 року, у закладах охорони здоров'я ДКВС надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.
Отже, за необхідності медична допомога надається підозрюваним, обвинуваченим в умовах слідчого ізолятора.
Як зазначено підозрюваним ОСОБА_4 , медичне обстеження за його зверненням не проводилось, медичну допомогу не надано.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області організувати та забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для встановлення наявних захворювань та надання йому необхідної медичної допомоги, зокрема щодо його скарг на стан здоров'я.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 11, 26, 206 КПК України, слідча суддя
Доручити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області негайно організувати та забезпечити невідкладне обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для встановлення діагнозу та призначення необхідного лікування.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12025100040000967.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1