Справа №:755/5512/25
Провадження №: 2/755/5713/25
"08" травня 2025 р. м.Київ
суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни про витребування доказів, -
Через підсистему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат - Євдоченко Н.Д., до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок залиття.
10.04.2025 року позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано в провадження судді Коваленко І.В.
24.04.2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , яка збігається з адресою, зазначеною у позовній заяві.
29 квітня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху. Надано можливість позивачу виправити недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
02 травня 2025 року через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2025 року, до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни про витребування доказів, а саме просила:
«1. Витребувати з даних КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» ( АДРЕСА_1 ) відомості про те, за якою особою зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
2. Витребувати з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_3 .»
Клопотання обґрунтоване тим, що для визначення того, чи є вказаний позивачем відповідач належною особою, яка повинна відповідати за даним позовом необхідно витребувати докази щодо суб'єкта права власності на квартиру АДРЕСА_2 та відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача. Позивач не володіє документами щодо права власності на квартиру, в якій проживає відповідач. Вказані відомості могли бути отримані з електронних ресурсів, які є у вільному доступі, однак на час подачі позову доступ до Державного Реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна був відсутній. Станом на день подачі заяви про усунення недоліків, отримано інформацію з вказаного Реєстру, однак відповідно до сформованої інформації за допомогою електронного ресурсу відомості про об'єкт нерухомого майна - квартиру за адресою АДРЕСА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Отримати інформацію шляхом звернення до органу, який здійснював реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна до впровадження Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно є неможливим у зв'язку з тим, що Київське міське бюро технічної інвентаризації інформація про об'єкти нерухомого майна визначається як конфіденційна інформація. У зв'язку з тим, що право власності на об'єкт нерухомого майна, за адресою : АДРЕСА_3 , зареєстровано не за особою, в інтересах якої надається правова допомога ( ОСОБА_1 ), у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відсутні правові підстави для надання інформації про запитувану квартиру та її власника. Аналогічну позицію займає і Головне управління Державної податкової служби у м. Києві щодо надання інформації щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків. Причиною неможливості самостійного отримання доказів - даних КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про суб'єкта права власності на квартиру АДРЕСА_2 та відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача є наявність статусу «конфіденційна інформація» у відомостях про суб'єкта права власності на вказану квартиру та відомостях про ідентифікуючі дані фізичної особи.
Обґрунтовуючи клопотання, представник позивача посилається на положення ст.84 ЦПК України.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для виправлення і імовірно посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім того, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик виникнення наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати заклопотання про витребування доказів судом.
Суд може вимагати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу (ч. 4 ст. 84 ЦПК України).
Процесуального статусу позивача і відповідача особи набувають з моменту відкриття провадження у справі, а тому вирішення питання про витребування доказів на підставі ч. 1 ст. 81, ст.84 ЦПК України можливе одночасно з вирішенням питання про відкриття провадження у справі.
Разом з тим, для забезпечення судового процесу засобами доказування в Цивільному процесуальному кодексі України процесуально передбачено спеціальні процедури, які наділяють відповідних суб'єктів права необхідними повноваженнями. До них належать, зокрема, забезпечення доказів.
Так, стаття 116 ЦПК України регулює підстави та порядок забезпечення доказів.
За правилами ч. 1 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням.
Витребування доказів є одним із способів їх збирання, який може здійснюватися як адвокатом, так і судом в порядку забезпечення доказів. Витребування доказів можна визначити як ініційовану за клопотанням зацікавлених осіб процесуальну вимогу суду до осіб, які володіють доказом, стосовно його тимчасового направлення безпосередньо суду або уповноваженим особам. Дана вимога є безумовною і її невиконання тягне за собою притягнення до відповідальності.
Згідно ч.3 ст. 166 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника, суд насамперед зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких є достатні підстави вважати, що з часом вони можуть бути неповернено втрачено.
Загальновідомо, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві та Київське міське Бюро технічної інвентаризації є розпорядниками інформації про осіб, яким на праві власності чи праві користування належить житло за адресою: АДРЕСА_3 . Така інформація для позивача є конфіденційною й доступу до такої інформації у неї немає.
Виходячи з наведеного, з метою реалізації свого права набути статусу позивача у справі, ОСОБА_1 має подати до суду заяву про забезпечення доказів в порядку ст.116 ЦПК України.
Особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування поданих норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом за допомогою можливості подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів у встановленому порядку.
Згідно ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту ч.3 ст. 117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю позовну заявою неподаною та такою, що необхідно повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 84, 116, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Євдоченко Наталії Дмитрівни про витребування доказів.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: