Справа № 755/4909/25
Провадження №2/755/5430/25
іменем України
"07" травня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши на відповідність вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
27.03.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
03.04.2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, на звернення суду отримана інформація про відсутність реєстрації відповідача ОСОБА_2 в реєстрі ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва».
Згідно відповіді № 1264496 від 04.04.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться.
29.04.2025 р. з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області надійшла інформація про те, що ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
30.04.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
06.05.2025 року на виконання вимог ухвали від 30.04.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Селезньов М.В. подав до суду заяву про усунення недоліків.
04.04.2025 року (вх.№19291) від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про визнання позову, ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовної заяви.
Позивач зазначає, що інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може бути підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Сімейним Кодексом України визначено підстави для розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану та підстави для звернення з позовом про розірвання шлюбу до суду.
Так, згідно ч.1 ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Як слідує із змісту позовної заяви та доданих до неї документів між сторонами відсутній спір про розірвання шлюбу, адже позивач зазначає про відсутність інших вимог, які можуть бути вирішені одночасно з позовом про розірвання шлюбу, а відповідач одразу, ще до відкриття провадження у справі, визнає позовні вимоги та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Отже, на теперішній час спір між сторонами відсутній, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Суд роз'яснює сторонам про можливість звернутися до суду зі спільною заявою подружжя про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Позовну заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя