Справа №:755/14916/24
Провадження №: 2-о/755/367/25
про залишення заяви без руху
"29" квітня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба України, Кабінет Міністрів України, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, -
04.09.2024 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі заінтересованих осіб: Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба України, Кабінет Міністрів України, звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.
Відповідно до прохальної частини заяви, заявники просять суд:
«Встановити юридичний факт того, що вимушене переселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) у травні 2022 року з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводились бойові дії з міста Маріуполя, Донецької області до міста Києва, відбулось внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації проти України».
04.09.2024 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана заява передана на розгляд судді Коваленко І.В.
06.09.2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба України, Кабінет Міністрів України, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.
26.02.2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06.09.2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
24.04.2025 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу передано в провадження судді Коваленко І.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25.04.2025 року витребувано з Міністерства соціальної політики відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформацію (персональні дані) про взятих на облік осіб, які переміщуються з районів проведення воєнних (бойових) дій, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
06.05.2025 року (вх.№ЕП-5334) з Міністерства соціальної політики України надійшли відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 30.04.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб. Фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 з 27.07.2024 року.
Як убачається зі змісту супровідного листа Київського апеляційного суду від 26.03.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва направлено матеріали цивільної справи в одному томі на 222 арк.
При цьому, в матеріалах вказаної цивільної справи, на засвідчувальному напису судової справи, міститься розписка від 12.09.2024 року про те, що ОСОБА_1 отримав в приміщенні суду копію ухвали та чотири примірники заяви з додатками.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю за необхідне залишити її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам діючого цивільного процесуального законодавства, виходячи з такого.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Отже, для вирішення судом питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у даній цивільній справі, заявник або його уповноважений представник мають повторно подати до суду копію заяви (для заінтересованих осіб) з усіма додатками у чотирьох примірниках (для суду та для заінтересованих осіб).
Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з цим суд роз'яснює, що, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 318, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба України, Кабінет Міністрів України, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, - залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення зазначених недоліків протягом двох днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що в разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :