Справа № 752/11473/25
Провадження по справі № 1-кс/752/4135/25
іменем України
"14" травня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
10 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою його заявою про кримінальне правопорушення. Просить зобов'язати уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою вих. № 29/04/2025-2-3 від 29.04.2025.
В порядку автоматизованого визначення слідчого судді, який відбувся 12.05.2025, скаргу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
На судові виклики для участі в судовому засіданні, заявник не з'явився. За змістом вимог просив проводити розгляд скарги за його відсутності.
Голосіївське УП ГУНП у м. Києві в судове засідання для розгляду скарги уповноваженого представника не направила. Про час, місце та дату розгляду скарги повідомлялось належним чином, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, тобто відповідно до вимог ст.132 КПК України.
Вказані обставини відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджають розгляду скарги та слідчий суддя, враховуючи строки, визначені КПК України для розгляду відповідної скарги, вважає за можливе провести її розгляд на підставі наявних матеріалів за відсутності заявника, його представника та уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, зокрема й без фіксації судового засідання технічними засобами.
Розглянувши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Так, згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК).
Слідчий, прокурор або інша службова особа уповноважена на прийняття й реєстрацію заяви чи повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти й зареєструвати таку заяву або повідомлення. Відмова у прийняття та реєстрації заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК).
Пунктом 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу II того ж Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу II Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Згідно з вимогами ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Положення ч.1 ст.11 КК України вказують, що кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За наслідками розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що 29.04.2025 до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві з офіційної електронної пошти ГО «Нон-Стоп», а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційну електронну пошту Голосіївського УП ГУНП у м. Києві - ІНФОРМАЦІЯ_2 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення вих. № 29/04/2025-2-3 від 29.04.2025.
За змістом скарги ОСОБА_3 зазначає, що станом на 10.05.2025 Голосіївським УП ГУНП у м. Києві відомості до ЄРДР за його заявою № 29/04/2025-2-3 від 29.04.2025 внесені не були.
Даних про те, що станом на день розгляду скарги за даною заявою внесені відомості до ЄРДР, Голосіївським УП ГУНП у м. Києві не представлено.
Голова ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 вважає таку бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві протиправною, оскільки останні відповідно до ст. 303 КПК України зобов'язані були внести відомості до ЄРДР на підставі його заяви про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками досудового розслідування слідчий може встановити наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, ознайомившись з заявою вважає, що вона може містити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин уповноважена особа Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, яка наділена правом вносити відомості до ЄРДР за заявою про вчинене кримінальне правопорушення, у порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України, після отримання 29.04.2025 заяви голови ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, не здійснила визначених законодавством процесуальних дій та у визначений ст. 214 КПК України строк не внесла відомості до ЄРДР й не повідомила про це заявника.
Тобто, уповноважені особи Голосіївського УП ГУНП у м. Києві допустили бездіяльність, яка є протиправною, тому скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.214, 303-306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Голосіївського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою голови Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_3 за заявою про кримінальне правопорушення № 29/04/2025-2-3 від 29.04.2025 та надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1