Справа № 752/12101/24
Провадження №: 2-о/752/845/24
12 березня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Осадчук А.В.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Кутська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд встановити факт проживання разом із спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявниця посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2022 року.
Заявник зазначає, що спадщина, що відкрилась після смерті її матері складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Завявниця вказує, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після сметрі матері, крім неї спадкоємцем першої черги є її рідний брат - ОСОБА_2 , який спадщину не прийняв, претензій до спадкового майна не пред'являє.
Також заявниця зазначає, що 19.11.2014 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Тюдівської сільської ради Слижук Р.В., відповідно до якого мати заповіла їй все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось.
Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Косівського районного Нотаріального округу Маркуц У.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
01.02.2024 приватним нотаріусом Косівського районного Нотаріального округу Маркуц У.М. було надано роз'яснення із рекомендацією звернутися до суду із позовною заявою про продовження терміну для прийняття спадщини.
Разом з тим, заявник зазначає, що вона постійно проживала зі своєю матір'ю на час її сметрі у місті Києві, оскільки мати тривалий час до своєї смерті хворіла та лікувавлась у лікувальних закладах в місті Києві, тому проживала не за зареєстрованим місцем проживання, а разом з заявницею за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення юридичного факту постійного проживання заявниці з спадкодавцем - ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, потрібно їй для відкриття спадкової справи та одержання свідоцтва про право на спадщину.
Із огляду на викладене, з метою захисту своїх прав та інтересів заявниця змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення її спадкових прав.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи Кутської селищної ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення заявниці, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до положень ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 квітня 2022 року, виданого Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №165.
Згідно даних свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 від 19 жовтня 1987 року, народилась ОСОБА_4 в АДРЕСА_3, в графі батьки зазначено: мати - ОСОБА_3 .
Як вбачається з наданої суду копії заповіту складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось.
З наданої суду копії Роз'яснення приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Маркуц У.М. від 01 січня 2024 року №63/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 повідмолено про те, що у зв?язку із зверненням до приватного нотаріуса Маркуц У. М., ОСОБА_1 за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилася після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та була зареєстрована в АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 1272 ч.1, ч.3 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини та рекомендовано ОСОБА_1 , звернутися до суду із позовною заявою про продовження терміну для прийняття спадщини.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 01 липня 2020 року в справі № 222/1109/17 / провадження № 61-43496св18/, а також у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
За даними Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва №2024/000717111 від 22 січня 2024 року ОСОБА_1 з 01.11.2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Довідки Товариства з обмеженою відповіфдальністю «Холд Груп» №194 від 13 лютого 2024 року, виданої ОСОБА_1 , її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, дійсно фактично проживала без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 2019 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили, що, як їм відомо, приблизно з 2019 року ОСОБА_3 проживала до смерті зі своєю донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються та не суперечать іншим наданим доказам.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Кутська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Митрофанова