Справа № 369/4449/23
Провадження № 2-др/752/104/25
Іменем України
/ додаткове /
15 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченко Д.В., розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом Вагаровської Анжеліки Едуардівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя;
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, суд
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя;
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Поділено майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості майна в розмірі 132 584, 96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 420, 00 гр. судового збору.
05 травня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 70000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги надає наступні документи: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги від 07 серпня 2023 року з додатком, копію Акту виконаних робіт від 01 травня 2025 року, копію квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 01 травня 2025 року.
На підставі викладеного просить задовольнити заву.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Поділено майно, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості майна в розмірі 132 584, 96 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13 420, 00 гр. судового збору.
При ухваленні рішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Таким чином, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2023 року між адвокатом Вагаровською А.Е. та позивачем укладено договір про надання правничої (правової допомоги).
Відповідно до акту виконаних робіт від 01 травня 2025 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 07 серпня 223 року позивачу були надані наступні послуги:
-Зібрано докази, подано адвокатські запити - 10000,00 грн.
--підготовлено та подано відзив на позовну заяву - 20000,00 грн.
-підготовлено та подано зустрічну позовну заяву - 20000,00 грн.
-взято участь у судових засіданнях (8 одиниць) -20000,00 грн.
Загальна вартість послуг становить 70000,00 грн.
Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст.19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 ) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 127/20555/20 від 25 січня 2023 року, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з будь-якими заявами до суду щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу не звертався.
Суд враховує, що справа розглядалася судом у порядку загального провадження.
В той же час, суд зважає на те, що справа не представляє собою особливої складності для фахового адвоката.
Суд вважає, що загальні витрати в розмірі 70000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, необґрунтовані, оскільки перевіряючи опис виконаних робіт наданий представником позивача вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом, обсягом виконаної адвокатом роботи.
Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, враховуючи положення ч.4 ст.137 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В. Машкевич