Справа № 752/6340/25
Провадження № 2/752/5024/25
іменем України
15 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у березні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 102341634 від 12.11.2023 року в сумі 11 127,37 грн, і 2 422,40 грн сплаченого судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 102341634,відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в сумі 3 300,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Укладаючи Кредитний договір, відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»: відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, та без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму.
Однак, відповідач зі своєї сторони не виконала умов Кредитного договору.
Відповідно до графіка сплати кредитних коштів, повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено в повному обсязі.
26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі, й за Кредитним договором № 102341634 від 12.11.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 102341634 від 12.11.2023 року також передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно з Договором відступлення прав вимоги №107-МЛ/Твід 26.04.2024 року.
Сума заборгованості відповідача становить 11 127,37 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 року, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить -3 069,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 8 058,37 грн.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» відповідно до Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 року разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 102341634 від 12.11.2023 року ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: надіслано останній письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23574324/3787 від 04.02.2025 року.
Станом на дату звернення до суду із вказаною позовною заявою, заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 127,37 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 069,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 8 058,37 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 18.03.2025 рокувідкрито провадження всправі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 64).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102341634, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 300,00 грн на строк 105 днів, зі сплатою процентів за пільговий період 0,01 % та поточний період 3,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом відповідного періоду.
Пунктом 3.2.6. Кредитного договору № 102341634 від 12.11.2023 року, визначено, що позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Пункт 7.1. Кредитного договору № 102341634 від 12.11.2023 року передбачає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало на рахунок платіжної картки відповідача НОМЕР_3кошти в розмірі 3 300,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 76375655 від 12.11.2023 року.
Тобто, відповідачу перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1.Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується платіжним дорученням платника ТОВ «Мілоан».
З наявних в матеріалах справи: відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за Договором №102341634 та виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 102341634 від 12.11.2023 року, вбачаються дати вчинення операцій, зокрема, надання кредиту, нарахування та списання процентів ОСОБА_1 і сплата відповідачем, в тому числі, й тіла кредиту та процентів по кредиту.
26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі, й за Договором № 102341634 від 12.11.2023 року.
Також 26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 26.04.2024 року за Договором відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 року, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 3569, після чого, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
З витягу Реєстру боржників до договору прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 року та розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №102341634 від 12.11.2023 року становить 11 127,37 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 069,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 8 058,37 грн.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 04.02.2025 року за вих. № 23574324/3787 направлено відповідачу претензію про необхідність сплати боргу в розмірі 11 127,37грн.
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. ч. 1,3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року в справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року в справі № 404/502/18, та від 07.10.2020 року в справі № 127/33824/19.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом вище, відповідачем підписано Договір про споживчий кредит № 102341634 від 12.11.2023 року за допомогою разового ідентифікатора НОМЕР_4, який направлено на номер телефону НОМЕР_1 .
Висновки щодо правомірності укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 року в справі № 234/7159/20.
Згідно зі ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 102341634 від 12.11.2023 року, сума кредиту -3 300,00 грн, проценти за пільговий період 0,01 % та поточний період 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом відповідного періоду.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Положеннями ст. ст. 1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язання відповідач не виконала ані перед первинним кредитором, ані перед позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернула вказаний борг. Відсутність грошових коштів не звільняє її від обов'язку погасити борг за укладеним Договором.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме: банківську виписку за рахунками, або довідку з банку про неналежність їй рахунку, на який відбувалось зарахування коштів та неналежність вказаного в Договорі кредиту ОСОБА_1 номеру телефону.
Судом встановлено, що на підставі укладеного Договору про споживчий кредит, відповідач зобов'язалася повернути кредит та відсотки за користування ним, однак, свого зобов'язання вчасно не виконала, кредит не повернула, нараховані відсотки не сплатила.
Оскільки, умови Кредитного договору №102341634 від 12.11.2023 року відповідач не виконала своєчасно і належним чином, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 102341634 від 12.11.2023 року в сумі 11 127,37 грн (одинадцять тисяч сто двадцять сім гривень 37 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко