Справа № 752/11509/25
Провадження №: 2/752/6696/25
про залишення позовної заяви без руху
15.05.2025 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Через систему «Електронний суд» до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І. А.
Підсудність визначено на підставі частини першої статті
30 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позовна заява також повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Суд звертає увагу позивача, що предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.
Прохальна частина позовної заяви містить вимоги:
1)визнати за ОСОБА_1 1/3 частку спадкового майна, що складається з приватного житлового будинку площею 119,8 кв.м. з надвірними спорудами (літня кухня, площею 57 кв. м, з прибудовою 25,2 кв. м., вбиральня, площею 1,6 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,20 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця за законом від спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві серії НОМЕР_1 , про що був зроблений актовий запис № 23614;
2)визнати за ОСОБА_2 1/3 частку спадкового майна, що складається з приватного житлового будинку площею 119,8 кв.м. з надвірними спорудами (літня кухня, площею 57 кв. м, з прибудовою 25,2 кв. м., вбиральня, площею 1,6 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,20 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця за законом від спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві серії НОМЕР_1 , про що був зроблений актовий запис № 23614;
3)визнати за ОСОБА_3 1/6 частку спадкового майна, що складається з приватного житлового будинку площею 119,8 кв.м. з надвірними спорудами (літня кухня, площею 57 кв. м, з прибудовою 25,2 кв. м., вбиральня, площею 1,6 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,20 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця за законом від спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві серії НОМЕР_1 , про що був зроблений актовий запис № 23614;
4)визнати за ОСОБА_4 1/6 частку спадкового майна, що складається з приватного житлового будинку площею 119,8 кв.м. з надвірними спорудами (літня кухня, площею 57 кв. м, з прибудовою 25,2 кв. м., вбиральня, площею 1,6 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,20 га., що знаходиться за адресою: 03131, м. Київ, Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.05.2025 11 АДРЕСА_2 , як спадкоємця за законом від спадкодавця ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві серії НОМЕР_1 , про що був зроблений актовий запис № 23614.
Тобто, позивач просить визнати у порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно не тільки за собою, а і за третіми особами.
У той же час, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.
Метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін. Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов'язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво. Інститут третіх осіб має самостійне значення, хоча і розрахований на захист прав, свобод та інтересів осіб, які охороняються законом. Цей інститут регулює специфічну форму участі в цивільному процесі кількох заінтересованих осіб, яка існує поряд з процесуальною співучастю.
Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.
Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий характер їх заінтересованості проявляється в тому, що рішення, яке буде ухвалено судом при вирішенні конкретного спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стане підставою для вимоги відшкодування збитків від неї стороною, тобто сторона буде мати право пред'явити до третьої особи позов у порядку регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом несприятливого для себе рішення. Свої дії в цивільному процесі треті особи спрямовують на запобігання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступають проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагаються, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумовленим існуючими між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною цих правовідносин на свою користь.
Участь третіх осіб у цивільному процесі забезпечує більш швидкий і правильний розгляд цивільної справи, в яку вони вступають чи залучаються. Завдяки участі в справі третіх осіб відбувається більш повна концентрація доказового матеріалу, що допомагає не тільки захисту їх прав, свобод чи інтересів, але і правильному розгляду цивільної справи в цілому.
КЦС ВС при розгляді справи №572/3632/15-ц висловився щодо статусу третіх осіб у цивільному процесі, зазначивши, що третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), не його стороною, а отже, закрити провадження щодо такої особи неможливо з жодних підстав, визначених статтею 255 ЦПК; оскільки відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач; третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на боці позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, в разі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.; їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи; отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У той же час, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу щодо спадкового майна та формулюючи матеріально-правову вимогу до відповідача - Київської міської ради, просить за третіми особами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) визнати також право власності на відповідну частку у спадковому майні. Тоді як правове становище третіх осіб у процесі має юридичний інтерес до справи, а не конкретну матеріально-правову вимогу в їх інтересах.
Формулюючи в обраний спосіб матеріально-правові вимоги в інтересах третіх осіб, позивач не надав суду доказів, що він у встановленому законом порядку діє від імені та в інтересах третіх осіб.
Таким чином, позивачу необхідно або уточнити зміст позовних вимог, який виникає із порушених прав безпосередньо позивача, або конкретизувати суб'єктний склад учасників справи, зокрема, визначитися з правовим статусом третіх осіб, відповідно до сформованої матеріально-правової вимоги в їх інтересах та подати позовну заяву у новій редакції залежно від обраного способу захисту своїх прав та інтересів як спадкоємця ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконавши при цьому вимоги частини першої статті 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, суд доходить висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: державний нотаріус другої Київської нотаріальної контори Ткач Ольга Аркадіївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Кирильчук