Справа № 752/20405/24
Провадження № 2/752/2438/25
Іменем України
15 травня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) станом на 01 серпня 2024 року, основного боргу у розмірі 55593,11 грн., інфляційних втрат 20117,37 грн., 3% річних у розмірі 6925,79 грн., а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Посилається в позові на те, що рішенням Голосіївської районної в місті Києві ради від 19 грудня 2010 року № 41/10, 31 жовтня 2010 року було передано на майно територіальної громади Голосіївського району міста Києва з балансу Голосіївської районної в м. Києві ради на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва.
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» з 01 травня 2015 надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02 липня 2024 року №385101993 власником кв. АДРЕСА_1 є відповідач - ОСОБА_1 .
Право власності відповідача виникло на підставі дублікату договору №4790 від 25 жовтня 2007, видане 15 березня 2017 року приватним нотаріусом Коптєловою О.Р.
Письмовий договір з відповідачем, не укладався, оскільки він знехтував цим обов'язком.
Свої обов'язки по оплаті витрат на утримання будинку й прибудинкової території відповідач не виконує належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 01 серпня 2024 року у розмірі:
-основний борг 55593,11 грн.;
-інфляційні втрати 20117,37 грн.;
-3% річних 6925,79 грн.
На підставі викладеного просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 27 вересня 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам були направлялені копії ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу копія позовної заяви з додатками направлялися двічі.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 19 жовтня 2024 року.
Відповідно до ст.178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
Станом на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 01 травня 2015 позивач здійснює функції з утримання будинку АДРЕСА_1 та надає житлово-комунальні послуги.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 11-12).
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами не укладався письмовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відтак до правовідносин сторін застосовуються положення про уніфікований публічний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529.
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найм житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки. При простроченні внесення вказаної плати стягується пеня з розрахунку 1 процент від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100 процентів загальної суми боргу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ст.ст. 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Як встановлено судом, будучи споживачем даних комунальних послуг, відповідач належним чином не виконав свій обов'язок з оплати за спожиті послуги, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем у нього виникла заборгованість станом на 01 серпня 2024 в розмірі 55593,11 грн. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
На заборгованість відповідачу нараховано:20117,37 грн. інфляційних втрат, 6925,79 грн. 3 % річних з січня 2018 року по року по липень 2024 року.
Не подавши відзив, відповідач суму заборгованості та правильності розрахунку позивача не спростовував, свого розрахунку не надав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а правильність розрахунку належних до сплати сум, доведеним.
Що стосується нрахованих сум інфляційних втрат та річних, суд виходить з наступного.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Росії проти України, який триває до цього часу.
Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.
З розрахунку розміру заборгованості вбачається, що інфляційні втрати та річні на суму богу нараховані з моменту утворення заборгованості і до моменту звернення позивача до суду.
29 грудня 2023 року постановою КМУ №1405 пункт 1 постанови від 05 березня 2022 року № 206 викладено в новій редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
06 грудня 2022 року прийнята постанова КМУ № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до п.1 якої Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій визначено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Наказом Мінреінтеграції від 13 січня 2023 року № 14 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким м.Київ виключено із переліку територій можливих бойових дій.
Постанова КМУ №206 від 05 березня 2022 року в первинні редакції діяла до 29 грудня 2023 року.
З урахуванням цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, інфляційні втрати та річні до липня 2024 року за виключенням періоду з березня 2022 року до січня 2024 року, в розмірі 11127,39 грн. інфляційних втрат та 4496,87 грн. 3 % річних.
При виішенні спору суд також враховує наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідач, не подавши відзив, приведених у позові обставин не спростував, доказів, які б спростовували вимоги позивача, не надав.
Крім того, суд враховує, що відповідно до Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про захист прав споживачів» особа, яка не отримує житлово-комунальних послу або вони є неналежної якості, має право звернутися до суб'єкт господарювання та складання відповідного акту - претензії.
Порядок оформлення та подачі претензії визначається статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Даних про те, що відповідач звертався до позивача, як надавача послуги, про їх ненадання або надання неналежної якості, суду не надано.
З урахуванням цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в приведеному вище розмірі.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 609, 58 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України» Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 32375554, місцезнаходження: 03039, м.Київ, проспект Голосіївський,17-б), на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м.Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) суму заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території станом на 01серпня 2024 року основного боргу у розмірі 55593,11 грн., 11127,39 грн. інфляційних втрат та 4496,87 грн. 3 % річних та судовий збір в розмірі 2609,58 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В. Машкевич