Справа №712/684/25
Провадження № 2/712/1469/25
15.05.2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 22.01.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
06 травня 2025 року представник позивача надіслала до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору та просить повернути судовий збір, сплачений при поданні позову, згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №4971629 від 10.01.2025 у сумі 2 422 грн 40 коп.
У судове засідання з розгляду справи позивач явку свого представника не забезпечив. Відповідач у судове засідання також не прибула.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Як зазначено у постанові колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 638/3792/20, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею другою ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду зробила висновок, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що наразі між сторонами відсутній предмет спору, оскільки після пред'явлення даного позову відповідачем заборгованість була погашена, що стверджується довідкою ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вих. №ДФ0603/18 від 06.03.2025, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Натомість приписами частини першої статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а у разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно із положеннями частини третьої статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Тобто друге речення частини 3 статті 142 ЦПК України повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову від позову позивача.
Положення частини 3 статті 142 ЦПК України застосовується лише у разі, коли позивач відмовився від позову, а причиною є задоволення вимог відповідачем.
Відтак, при закритті провадження у справі судовий збір за клопотанням особи, яка його сплатила, повертається з державного бюджету в розмірі 50 відсотків та лише за умови укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи. Також, наведеною нормою передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, то судові витрати за заявою позивача підлягають стягненню з відповідача та суд вирішує таке питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження.
Зазначене узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16, провадження № 61-12504св20, від 02 липня 2020 року у справі № 688/3712/19, провадження № 61-6211св20, від 08 липня 2020 року у справі № 688/3320/19, провадження № 61-6830св20, від 24 липня 2020 року у справі № 688/3361/19, провадження № 61-6828св20, від 09 липня 2020 року у справі № 688/3556/19, провадження № 61-7919св20, від 23 липня 2020 року у справі № 688/3708/19, провадження № 61-6758св20, від 11 січня 2021 року у справі № 688/3359/19, провадження № 61-6973св20.
Таким чином, на підставі викладеного вище, оскільки відповідач погасила спірну заборгованість, яка була предметом позову після його пред'явлення до суду, відсутні правові підстави для повернення позивачу з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні позову, так як у даному випадку розподіл судових витрат понесених позивачем має здійснюватися за його заявою відповідно до положень ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що наразі між сторонами відсутній предмет спору, оскільки після пред'явлення даного позову відповідачем заборгованість була погашена, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст.13, 43, 49, 206, 255-256, 352-354 ЦПК України, суд
Заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
У задоволенні заяви представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» у частині повернення позивачу з державного бюджету сплаченого судового збору при поданні позову - відмовити.
Роз'яснити сторонам, що повторне звернення про заявлений предмет, з тих же підстав між тими самими сторонами не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська