Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3949/25
Номер провадження 1-кс/711/1055/25
09 травня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, утриманців не маючого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України, -
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000343 від 06.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.369 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надання останньому порад та вказівок, вирішення питання щодо визнання останнього непридатним до військової служби та/або отримання інвалідності другої групи.
В період з 27.01.2025 по 18.04.2025, ОСОБА_5 надав обіцянку ОСОБА_10 та механізм виїзду за межі кордону України, шляхом вирішення питання щодо отримання довідок для проходження військової лікарської комісії (ВЛК) з метою визначення його непридатним до військової служби та в подальшому, шляхом отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок та висунув вказівки надання особистих анкетних даних, а також неправомірної вигоди для себе чи третьої особи в розмірі 5 000 доларів США за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України.
27.01.2025, близько 10 години 11 хвилин, в м. Черкаси, більш точної адреси на даний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 ,будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілась із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «BMW 745 I», р.н. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадила ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання як мінімум трьох довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходженні військової лікарської комісії (ВЛК), а також отримала раніше обумовлену ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 25 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснила ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок.
17.02.2025, близько 14 години 41 хвилин, біля магазину «Делікат», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Польохи, 25, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходження військової лікарської комісії (ВЛК), а також отримав раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 8 500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок.
04.03.2025, близько 09 години 28 хвилин, біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_10 та в невстановленому на даний час досудовому розслідування транспортному засобі, за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходження військової лікарської комісії (ВЛК).
ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, цього ж дня, близько 09 години 41 хвилини, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, отримав від ОСОБА_10 раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 42 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок.
19.03.2025, близько 14 години 40 хвилин, ОСОБА_12 , перебуваючи в транспортному засобі «BMW 745 I», р.н. НОМЕР_1 , в невстановленому досудового розслідуванні місці, разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив,порадили ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, щодо визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України.
21.03.2025, близько 15 години 45 хвилин, біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_8 , будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , останній запропонував кращий варіант вирішення питання щодо кінцевого результату, а саме здійснення впливу на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, з яким погодились ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілась із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадила ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, а також отримала раніше обумовлену ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 8500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службової особи медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України.
26.03.2025, близько 10 години 49 хвилин, біля магазину «Делікат», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 133, ОСОБА_8 , будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_5 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_8 , які порадили ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок для медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_5 передав в руки ОСОБА_8 раніше обумовлену ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 33 500 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснили ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок.
Також 26.03.2025, в період часу з 13 години 58 хвилин по 14 годину 22 хвилини, ОСОБА_5 , будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні кафе «Caffeine», що розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 83, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_9 , якому передав частину грошових коштів, отриманих від неправомірної вигоди в розмірі 33 500 гривень від ОСОБА_10 за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право останньому на перетин державного кордону України.
01.04.2025, близько 14 години 31 хвилин, біля будівлі «Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського університету імені Богдана Хмельницького», що за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 22, ОСОБА_8 ,будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_5 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_8 , які далі проїхали до ТРЦ «Плазма», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 145, де о 14 годині 37 хвилин по приїзду ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вийшли з автомобіля та зустрілись із ОСОБА_13 , який являється медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, щодо якого ОСОБА_5 здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, при цьому ОСОБА_5 знову роз'яснив механізм виїзду та отримання відповідних довідок для подальшої його непридатності до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_12 , за вказівкою ОСОБА_5 , повернувся до вище вказаною транспортного засобу, де в руки передав ОСОБА_8 раніше обумовлену ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України.
05.04.2025, близько 10 години 06 хвилин, ОСОБА_13 , перебуваючи на території КНП «Перша Черкаська міська лікарня», що за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, зустрівся із ОСОБА_5 , де обговорюють обставини вчинення злочину та останній вказав ОСОБА_13 присісти в салон автомобіля «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , де його там очікує ОСОБА_8 , яка йому повинна передати неправомірну вигоду за відповідні довідки, заповнені на ім'я ОСОБА_10 , видані ОСОБА_13 , як медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР.
Перебуваючи у автомобілі, ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_5 , грошові кошти в загальній сумі 50 000 гривень.
В цей день, вище вказані грошові кошти ОСОБА_13 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав як неправомірну вигоду від ОСОБА_5
18.04.2025, близько 11 години 05 хвилин, ОСОБА_5 , разом за попередньою змовою із ОСОБА_8 , діючи повторно, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, в кабінеті медичного директора ОСОБА_13 , здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, тобто на останнього, надавши неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, з метою поміщення ОСОБА_13 гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на стаціонарне лікування до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» Черкаської міської ради за направленням, з метою отримання епікризу із відповідним діагнозом, для подальшого визнання його непридатним до військової служби.
В цей день, вище вказані грошові кошти ОСОБА_13 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Окрім того, приблизно на початку 2025 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, прийняв пропозицію від ОСОБА_10 одержання неправомірної вигоди для себе в розмірі 5 000 доларів США, за вплив на прийняття рішення службовою особою щодо надання довідок, з метою подальшого визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право ОСОБА_10 перетину державного кордону України та виїхати за межі України.
В період з 27.01.2025 по 18.04.2025, ОСОБА_5 надав обіцянку ОСОБА_10 та механізм виїзду за межі кордону України, шляхом вирішення питання щодо отримання довідок для проходження військової лікарської комісії (ВЛК) з метою визначення його непридатним до військової служби та в подальшому, шляхом отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про непридатність до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок та висунув вказівки надання особистих анкетних даних, а також неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, в розмірі 5 000 доларів США за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), щодо визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби за станом здоров'я, видачі відповідної довідки МСЕК з подальшим оформленням другої групи інвалідності, після чого останній матиме право перетнути державний кордон та виїхати за межі України за наступних обставин:
04.03.2025, близько 09 години 28 хвилин, біля ТРЦ «PLAZMA», що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 145, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_10 та в невстановленому на даний час досудовому розслідування транспортному засобі, за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , порадив ОСОБА_10 механізм виїзду за кордон, шляхом отримання довідок із наявністю захворювань з різних медичних установ, які дають право при проходження військової лікарської комісії (ВЛК).
ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, цього ж дня, близько 09 години 41 хвилини, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, отримав від ОСОБА_10 раніше обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 42 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням непридатності до військової служби, яка надає право перетину державного кордону України, особисто роз'яснив ОСОБА_10 процедуру отримання таких довідок.
01.04.2025, близько 14 години 31 хвилин, біля будівлі «Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського університету імені Богдана Хмельницького», що за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 22, ОСОБА_8 ,будучи об'єднаним єдиними злочинним умислом діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, зустрілись із ОСОБА_10 та в транспортному засобі «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на передньому сидінні перебував ОСОБА_5 та на задньому сидінні перебувала ОСОБА_8 , які далі проїхали до ТРЦ «Плазма», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 145, де о 14 годині 37 хвилин по приїзду ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вийшли з автомобіля та зустрілись із ОСОБА_13 , який являється медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, щодо якого ОСОБА_5 здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, при цьому ОСОБА_5 знову роз'яснив механізм виїзду та отримання відповідних довідок для подальшої його непридатності до військової служби, з подальшим оформленням другої групи інвалідності, а ОСОБА_12 , за вказівкою ОСОБА_5 , повернувся до вище вказаною транспортного засобу, де в руки передав ОСОБА_8 раніше обумовлену ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 гривень за вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, з подальшим оформленням групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України.
05.04.2025, близько 10 години 06 хвилин ОСОБА_13 , перебуваючи на території КНП «Перша Черкаська міська лікарня», що за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, зустрівся із ОСОБА_5 , де обговорюють обставини вчинення злочину та останній вказав ОСОБА_13 присісти в салон автомобіля «ВАЗ 2106», р.н. НОМЕР_2 , де його там очікує ОСОБА_8 , яка йому повинна передати неправомірну вигоду за відповідні довідки заповнені на ім'я ОСОБА_10 , видані ОСОБА_13 , як медичним директором КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР.
Перебуваючи у автомобілі, ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_5 , грошові кошти в загальній сумі 50 000 гривень.
В цей день, вище вказані грошові кошти ОСОБА_13 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_5
18.04.2025, близько 11 години 05 хвилин, ОСОБА_5 , разом за попередньою змовою із ОСОБА_8 , діючи повторно, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи в приміщенні КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» ЧОР, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Кавказька, 229, в кабінеті медичного директора ОСОБА_13 , здійснив вплив на прийняття відповідного рішення службовою особою, тобто на останнього, надавши неправомірну вигоду в сумі 1 000 доларів США, з метою поміщення ОСОБА_13 гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на стаціонарне лікування до КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» Черкаської міської ради за направленням, з метою отримання епікризу із відповідним діагнозом, для подальшого визнання його непридатним до військової служби.
В цей день, вище вказані грошові кошти ОСОБА_13 , в порядку добровільної видачі, видав працівникам поліції, які він отримав, як неправомірну вигоду від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
07.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.3 ст.332 КК України.
В клопотанні слідчим зазначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується даними показами свідка ОСОБА_10 від 21.01.2025, 14.04.2025, показами свідка ОСОБА_13 від 10.03.2025, 01.04.2025, 18.04.2025, протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото -, кінозйомки, відеозапису, чи засобі фото -, кінозйомки, відеозапису від 27.03.2025, заявою свідка ОСОБА_13 від 01.04.2025, протоколами огляду, помітки та вручення грошових коштів від 27.01.2025, 17.02.2025, 04.03.2025, 21.03.2025, 26.03.2025, 01.04.2025, 10.04.2025, протоколом видачі предметів від 05.04.2025, протоколом огляду предметів від 08.04.2025, 18.04.2025, протоколами проведених негласних (слідчих) розшукових дій та іншими доказами в сукупності.
Санкцією ч.3 ст.369 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Слідчий та прокурор вказують, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.369, ч.3 ст.332 КК України, а тому, враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
На даний час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них. Також, ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , які були залучені до проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно нього, шляхом погроз, вмовлянь, підкупу, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на експерта у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім цього, враховуючи те, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_5 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Також враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальної, вказує на те, що його незаконна діяльність носила цілеспрямований характер та підозрюваний може продовжити свою протиправну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м'якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
З огляду на вказане, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти вчиненню підозрюваним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останнім процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення злочину, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і вважає, що максимальний розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в повній мірі зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покладених на неї обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 , пояснення і заперечення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, а саме у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та ч.3 ст.369 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення службовою особою за надання неправомірної вигоди для та третьої особи, а також надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Санкція ч.3 ст.369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а перевірка доводів та заперечень сторони захисту є предметом та завданням подальшого досудового розслідування.
Сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України, та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для можливості та необхідності застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12024250000000343 від 06.09.2024 є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальну діяльність у якій підозрюється.
За таких обставин, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , дають достатні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , а також дієвості кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
Будь-яких даних, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчому судді не надано.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Отже, визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя бере до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , існуючі ризики у кримінальному провадженні, а також обставини і тяжкість кримінального правопорушення у якому він підозрюється.
За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.07.2025 включно.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту із зали суду.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти.
У випадку внесення застави підозрюваним або заставодавцем, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними та зі свідками у даному кримінальному провадженні, доведених до відому ОСОБА_5 про їх статус, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо він як підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.05.2025 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1