Справа № 136/290/25
провадження № 2-а/136/4/25
"02" травня 2025 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шпортун С.В.
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - відповідач 1), начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), обґрунтовуючи позов тим, що постановою № 3655 від 17.12.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., у зв'язку із порушенням вимог абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу", абзацу 2 частини 1, абз. 7 ч.3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та пункту 2 частини 1 Правил військового обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме будучи оповіщений розпорядженням №872 від 07.11.2024, на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 на 09:00 год. для уточнення облікових даних, проте не прибув за викликом, що є порушенням мобілізаційного законодавства.
Позивач вважає зазначене рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи, виніс постанову на підставі відомостей зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, який складено 06.12.2024 за ч.2 ст.210-КУпАП старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 , тоді як його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідачем не враховано, що він не мав можливості прибути на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 на 09:00 год. для уточнення облікових даних з поважних причин, оскільки виконував службові обов'язки терапевта в лікарні відновлювального лікування, був зайнятий на реабілітації хворих дітей, враховуючи, що іншого спеціаліста за вказаною спеціалізацією в лікарні немає.
Крім того, на виконання вимог абз. 6, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема 09.07.2024, ним було уточнено свої військово-облікові дані через внесення відповідних відомостей до електронного додатку Резерв+, а відповідачем в оскаржуваній постанові не наведено доказів неможливості отримання його персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами чи базами даних якими є державні органи та не наведено в оскаржуваному рішенні, які саме дані він не оновив.
З огляду на викладене, позивач вважає, що в його діях відсутній склад порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просив провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити.
У позові позивач зазначає, що строк звернення до суду із даним позовом не пропустив, оскільки розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності проведено 17.12.2024, за його відсутності, а копія постанови ним отримана через ІНФОРМАЦІЯ_4 07.02.2025, про що свідчить відмітка на примірнику оскаржуваної постанови.
Наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Відповідачем надано до суду відзив, у якому викладено заперечення проти позову, який аргументовано тим, що 07.11.2024 за № 2/6042 на адресу КНП “Липовецька лікарня відновного лікування дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, порушенням психіки і опорно-рухового апарату ВОР» було направлено Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про здійснення оповіщення військовозобов'язаних, зокрема ОСОБА_1 , які перебувають на військовому обліку в підприємстві про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 року о 09:00 год. В розпорядженні зазначено мету виклику військовозобов'язаних, а саме: з метою підтримки бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України нарівні, що гарантує адекватне реагування загрозам національній безпеці.
Директором КНП “Липовецька лікарня відновного лікування дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, порушенням психіки і опорно-рухового апарату ВОР» було видано наказ 08.11.2024 № 58-од про оповіщення ОСОБА_1 , ерготерапевта про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 о 09-00 год., який доведено до відома ОСОБА_4 який він відмовився підписувати, отож останній був належним чином оповіщений про час, дату і адресу, за якою він мав прибути за оповіщенням.
11.11.2024 року о 09-00 год. позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про причини не прибуття.
02.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено звернення до відділення поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за №2/7072 щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу про адміністративне порушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
06.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі майора ОСОБА_5 було складено протокол щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Під час складення протоколу позивач підтвердив, що був повідомлений про дату, час виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , навівши причини не прибуття за оповіщенням що був занятий реабілітацією дітей, утім не надав документів, що підтверджують ці обставини, тоді як на адресу відповідача не надходило повідомлення від лікарні про неможливість прибуття позивача, оскільки він зайнятий виконанням роботи.
У протоколі міститься інформація про час, дату і місце розгляду справи, отримання другого примірника протоколу, відтак позивач був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи, відповідно до протоколу № 503, тоді як ним подано заяву про розгляд справи за його відсутності, інших заяв чи клопотань не надавав.
У відзиві представником відповідача зазначено, що при складенні протоколу, уповноваженою особою було допущено технічну помилку в частині зазначення кваліфікації правопорушення за ч. 2 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку із значною завантаженістю уповноваженої особи, що складала протокол, тоді як відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства, кваліфікуючої ознакою якої є вчинення в особливий період передбачено частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Представник відповідача зазначає у відзиві, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 3655 від 17.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Кодексом України про адміністративні правопорушення та законами України, а тому жодних правових підстав для визнання оскаржуваної Постанови немає, свободи та інтереси Позивача по даному адміністративному позову Відповідачем порушено не було.
Інші заяви по суті учасниками адміністративної справи не подавались.
Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.
У позові позивач клопотав про витребування у відповідача усіх наявних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 19.02.2025 позов було залишено без руху, оскільки він не у повній мірі відповідає вимогам ст.161 КАС України.
У зв'язку з усуненням недоліків, ухвалою суду від 10.03.2025 було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (протокол №503 від 06.12.2024, постанова №3655 від 17.12.2024).
Ухвалою суду від 20.03.2025 оголошено перерву у справі та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 надати суду належні докази направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідно до заяви, що направлена в адресу суду 04.04.2025 із доданим до неї фіскальним чеком, відзив направлено в адресу відповідача.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторонами не надано.
За таких обставин, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше, за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
07.11.2024 за №2/642 ІНФОРМАЦІЯ_6 в адресу КНП «Липовецька обласна лікарня відновного лікування дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, порушення психіки і опорно-рухового апарату Вінницької обласної ради» було направлено розпорядження за №872 (а.с.8, 47) про здійснення оповіщення військовозобов'язаних, у тому числі ОСОБА_1 , які перебувають на військовому обліку в підприємстві про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 року о 09-00 год., з метою підтримки бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України нарівні, що гарантує адекватне реагування загрозам національній безпеці.
08.11.2024 КНП «Липовецька обласна лікарня відновного лікування дітей з органічним ураженням центральної нервової системи, порушення психіки і опорно-рухового апарату Вінницької обласної ради» було видано наказ за № 58од «Про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_8 », у тому числі ОСОБА_1 , ерготерапевта про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.11.2024 о 09-00 год.
Зі змісту Акту від 08.11.2024, складеного лікарнею, наказ від 08.11.2024 за №58од був прочитаний ОСОБА_6 , однак він відмовився від його підпису.
02.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 було направлено звернення до відділення поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за №2/7072 щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу про адміністративне порушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 36).
Як слідує зі змісту Протоколу про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 за №503 він був складений старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , що уповноважений складати протоколи згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.12.2023 за №844, стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, а саме був оповіщений розпорядженням № 872 від 07.11.2024, на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 на 09:00 год. для уточнення облікових даних, гр.. ОСОБА_1 не прибув, у зв'язку із чим підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Згідно із протоколом ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, доведено до відома про день, час та місце розгляду справи - о 10:00 годині 17.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 44-46).
17.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 було винесено Постанову за №3655 (а.с.40-42), якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф в розмірі 17000 грн., у зв'язку із порушенням вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 ч. 1, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 ч. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, а саме був оповіщений розпорядженням № 872 від 07.11.2024, на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11.11.2024 на 09:00 год. для уточнення облікових даних, проте не прибув за викликом, що є порушенням мобілізаційного законодавства.
Копію постанови вручено особі ОСОБА_1 07.02.2025, про що проставлено підпис.
Судом встановлено, що вказане рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень було винесено згідно відомостей зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення за вх..№503 від 06.12.2024 складеного стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом статей 254, 255, 256 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП України, у якому крім іншого, зазначаються суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення за №503 від 06.12.2024 ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку із порушенням, зокрема: вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тоді як 17.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 було винесено Постанову за №3655, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф в розмірі 17000 грн., у зв'язку із порушенням, зокрема вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 2 ч. 1, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зауважує, що якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
У справах проти України Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП,до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначними, тому такі адміністративні провадження слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст.6 Конвенції.
Одночасно, практика ЄСПЛ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст.6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідальність за ч.2 ст.210-1 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вказані норми є банкетними і передбачають вказівку про порушення вимог інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закон України, Верховна Рада України, від 25.03.1992 № 2232-XII, «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- згідно абзацу другого, порушення якої інкримінуються позивачеві у протоколі про адміністративне правопорушення, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- згідно абзацу третього, за якою притягнуто позивача до відповідальності, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
Тоді як ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушення яких інкриміновано позивачеві, кожна із них містить кілька абзаців, за змістом яких визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, порушення чи недотримання яких тягне встановлену законом відповідальність, утім у протоколі про адміністративне правопорушення відповідач обмежився лише частинами, тоді як у оскаржуваній постанові, за якою позивача притягнуто до відповідальності, такі норми деталізовано абз. 2 ч. 1, абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06.12.2024 позивач визнав, що порушив мобілізаційне законодавство не прибувши за розпорядженням, підтвердив, що будучи оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився 11.11.2024 о 09:00 год.. До відома ОСОБА_1 було доведено, що розгляд справи відбудеться 17.12.2024 о 10:00 год.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП допущено грубі порушення, оскільки висунуте особі обвинувачення відповідно до протоколу від 06.12.2024 не відповідає змісту обвинувачення, за яким його визнано винуватим та накладено стягнення, при цьому стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП є значено важчим, що погіршує становище особи, яка притягується до відповідальності, а за обставин даної справи такі помилки не є технічними описками, оскільки тягнуть зміну змісту постанови посадової особи по суті шляхом деталізації норм, про які не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, розміру стягнення, на яке розраховувала особа, що погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що вказані недоліки можливо усунути лише компетентним органом уповноваженим на розгляд справи, оскільки це є його дискреційними повноваженнями, тоді як при перегляді рішення суд позбавлений можливості їх усунути з метою забезпечення прав особи та завдань передбачених КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством..
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
За встановлених судом вище обставин, зокрема допущених посадовою особою суб'єкта владних повноважень порушень прав особи, яка позбавлена була можливості захищатись від нового обвинувачення та отримання позивачем копії оскаржуваного рішення через ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 07.02.2025, про що свідчить відмітка на примірнику оскаржуваної постанови, суд вважає, що строк звернення до суду не є пропущеним, а порушені права позивача підлягають захисту.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 необхідно направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішення питання судових витрат.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас Верховний Суд у своїй постанові від 13.08.2020 у справі №440/3005/19 зазначив, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову немайнового характеру не застосовується. У таких випадках судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Згідно з матеріалами справи позивачем ОСОБА_1 за подання вказаного позову сплачено судовий збір в розмірі 605,6 грн., відтак він підлягає розподілу між сторонами в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 242-246, 268-271, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
Постанову №3655 від 17.12.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на сплату судового збору в розмірі 302,80 грн. (триста дві) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10-ти днів із дня його проголошення (ч. 4 ст. 286 КАС України) безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники цивільного процесу:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 );
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Світлана ШПОРТУН