125/733/25
3/125/258/2025
09.05.2025 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює старшим касиром у магазині «Секонд маркет» м. Бар, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 574622, складеного інспектором сектору «Служба освітньої безпеки» Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Максімовою Ю.Л., 09.04.2025 о 12:00 ОСОБА_1 по вул. Героїв Майдану, 11 у м. Бар, будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилялася від виконання покладених на неї ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьківських обов'язків, унаслідок чого останній 09.04.2025 о 12:00 у приміщенні укриття по вул. Героїв Майдану, 11 у м. Бар висловлювався на адресу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в образливій формі, чим принизив його честь та гідність.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення заперечила. Пояснила, що вона не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки належно виховує свого сина та займається його вихованням. Зі слів сина, в укритті він жартома назвав ОСОБА_4 "пескляк", на що останній вдарив ОСОБА_5 телефоном по голові, розсікши шкіру, з рани йшла кров, у ОСОБА_5 у крові був одяг. Після цього випадку вони зверталися у лікарню, де ОСОБА_5 наклали шви.
У судовому засіданні ОСОБА_6 - мати ОСОБА_3 пояснила, що у приміщенні укриття Барського ліцею № 2 у її сина з ОСОБА_2 стався словесний конфлікт, а саме ОСОБА_7 обізвав її сина «пескляк», на що ОСОБА_4 відреагував вдаривши ОСОБА_5 телефоном. Зазначила, що ОСОБА_7 не вперше "зачіпає" її сина. Ще минулого літа, коли хлопці у складі групи були у таборі у Польщі, між ними виникали конфліктні ситуації. Свого сина характеризує з позитивної сторони.
На запитання суду ОСОБА_1 пояснила, що їй не було відомо про конфліктні ситуації минулого літа, до неї ніхто з цього приводу не звертався. Свого сина характеризує з позитивної сторони.
На запитання суду ОСОБА_6 пояснила, що син їй розповідав, що у них з ОСОБА_5 виникали конфлікти, однак з батьками ОСОБА_8 не спілкувалася з цього приводу, вважала, що хлопці порозуміються самі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з таких підстав.
За змістом ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, зібраних у справі і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею251 КУпАП визначено поняття доказів. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які регламентуються законодавством. А суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належних умов життя, виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Отже, диспозиція частини першої статті 184 КУпАП є бланкетною та відсилає до певного законодавства, яке передбачає виконання обов'язків батьками.
Ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки з виховання виконуються неякісно та не у повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 574622 від 10.04.2025, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, у чому саме полягає ухилення особи від виконання обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , не вказано як ухилення від виконання батьківських обов'язків (якщо воно мало місце) вплинуло чи могло вплинути на конфлікт, який стався між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Крім протоколу про адміністративне правопорушення у матеріалах справи наявні: письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні.
Під час судового засідання на підставі досліджених доказів було встановлено, що ОСОБА_7 назвав ОСОБА_3 "пескляк", у відповідь на що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 телефоном по голові, розсікши шкіру.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_13 09.04.2025 близько 12:10 в укритті по вул. Героїв Майдану, 11 у м. Бар також не вчинив таких дій, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та документи, що долучені до нього, інші докази, які були досліджені не містять даних та доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та вину особи, відносно якої складено протокол.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя