Справа № 711/3374/25
Номер провадження 3/711/1036/25
14 травня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , не працюючої, ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 028426 від 15.04.2025, ОСОБА_1 02.04.2025 близько 02 год. 00 хв., перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3 вчинила дрібне хуліганство, а саме била у двері квартири АДРЕСА_4 , чим порушувала громадський порядок та спокій громадян і вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона орендує квартиру, в якій проживає з дитиною. Вночі 02.04.2025 вона спустилася до сусідів з квартири АДРЕСА_4 і постукала у двері, оскільки вони дуже голосно розмовляли і заважали спати їй та дитині. Але двері ніхто не відкрив, тому вона записала відео, де чути голоси ОСОБА_2 у її квартирі, щоб потім показати поліції і викликала працівників поліції. Коли вони приїхали і постукали у двері ОСОБА_2 , їм також ніхто не відчинив. Вона повернулася у свою квартиру, а сестра їй повідомила, що ОСОБА_2 знову голосно розмовляють. Вона пішла до них знову і постукала телефоном у двері, не ногами, але двері знову не відкрили, лише через двері ОСОБА_2 спитав, хто там і вона повідомила, що потрібно себе тихіше поводити. Викликала поліцію, оскільки неодноразово вночі ОСОБА_2 виясняють стосунки. Вона намагається не конфліктувати з сусідами, але якщо їй не подобаються деякі речі, то вона про це говорить. Нецензурною лайкою вона не висловлювалась.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 02.04.2025 близько 02.00 год. він з дружиною перебував в квартирі, дружина сиділа за планшетом, а він за комп'ютером, почули як хтось голосно стукав у двері квартири, він не відкрив, оскільки вже неодноразово було таке, що хтось стукає в двері, когось шукає, тому він вирішив не відкривати. Потім коли другий раз почали стукати у двері, він вирішив закрити двері на інший замок, підійшов до дверей спитав хто там, йому відповіла сусідка з квартири АДРЕСА_5 , щоб вони тихіше себе поводили. Але ж вони намагаються не шуміти після 22.00 год. Чим стукала сусідка у двері він не бачив, лише чув гучний стукіт. Приїхали поліцейські, але його не опитували і матеріали не складали. Пізніше йому зателефонував дільничний і повідомив, що йому необхідно з'явитися для складання протоколу стосовно нього. У написанні письмових пояснень йому було відмовлено, декілька слів він написав в протоколі. Конфлікт між ними і сусідкою ОСОБА_4 виник ще влітку щодо кондиціонера, який гучно працював. Вони викликали сертифікованого спеціаліста для вимірювання рівню шуму, який був перевищений. Вони повідомили і сусідці і власнику квартири, який пообіцяв поговорити з ОСОБА_5 . Через це і були напружені відносини з ОСОБА_6 . Під час даної події ОСОБА_4 нецензурною лайкою не висловлювалася.
Дослідивши письмові матеріали справи та заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 , суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В матеріалах справи наявний рапорт дільничного офіцера поліції від 15.04.2025 про те, що йому на виконання надійшла заява ОСОБА_7 про те, що 02.04.2025 близько 02.00 гол. За адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вибивала двері в квартиру вимагаючи, щоб заявниця відчинила двері. Стосовно ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП.
Крім того, до матеріалів справи додана заява ОСОБА_7 від 05.04.2025, в якій зазначено що в ніч з 1 на 2 квітня близько 02.00 год. ночі мешканка квартири АДРЕСА_5 , яка орендує квартиру вибивала їм ногами двері в квартиру, щоб ми відчинили їй двері. На запитання, що вона хоче, остання відповіла, що вони голосно розмовляють та заважають їй відпочивати. У зв'язку з тим, що вони відмовились відкрити двері ОСОБА_4 продовжувала вибивати двері ногами поки хтось із сусідів не почав її заспокоювати і пояснювати, що вона заважає іншим спати. На наступний день вони дізнались, що ОСОБА_4 викликала поліцію.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 заперечує, що вибивала двері квартири АДРЕСА_4 , як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що вона стукала телефоном у двері, чого не заперечує потерпілий ОСОБА_3 .
При цьому жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила хуліганство, не надано, а описання самого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути належним доказом його вчинення особою, а тому для підтвердження порушення за ст. 173 КУпАП працівники поліції мали б надати інші докази, які б надавали можливість відтворити дійсні обставини правопорушення, які мали місце.
Крім того, ОСОБА_1 не опитана по суті вчиненого правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні її письмові пояснення.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено ст.173 КУпАП. Крім того, не доведено, що її дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП - дрібного хуліганства.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова