Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2048/25
номер провадження 1-кс/695/581/25
15 травня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 , поданої в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність Золотоніської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06 травня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397,398,426-1 КК України,
До слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність Золотоніської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06 травня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397, 398, 426-1 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що 6 травня 2025 року ОСОБА_3 подала до Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області заяву - повідомлення про скоєння працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення щодо перевищення службових повноважень військовою посадовою особою, шляхом залишення заяви-повідомлення в скриньці для скарг та заяв.
Вищенаведена заява-повідомлення від 06.05.2025 року ОСОБА_3 була зареєстрована Золотоніською окружною прокуратурою, проте заявнику невідома інформація за яким номером та якою посадовою особою прокуратури була здійснена її реєстрація.
12 травня 2025 року вона отримала лист від Золотоніської окружної прокуратури датований 07.05.2025 за № 51-1090 вих. 25 51-1 28р-25. про те, що її заяву скеровано до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про що повідомлено заявника.
Слід вказати, що заява-повідомлення ОСОБА_3 від 06.05.2025 р., яку було отримано Золотоніською окружною прокуратурою 06.05.2025 р. через скриньку «для скарг та заяв», стосувалася конкретної події кримінального правопорушення за статтями 397, 398, 426-1 КК України, яка пов'язана із перевищенням службових повноважень військовою посадовою особою.
Стосовно фактичних обставин події кримінального правопорушення варто зазначити, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 5/05 від 5 травня 2025 року я виконувала свої професійні обов'язки надаючи юридичну допомогу клієнту - ОСОБА_4 , 1978 р.н.
Близько 11 години 5 травня 2025 року до неї за юридичною допомогою звернувся клієнт, повідомивши, що він у супроводі працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 у «пришвидшеному» порядку проходить ВЛК у Золотоніській районній лікарні. Питання стосувалося, виключно, проходження особою ВЛК в якої є наявні захворювання та складання заяви про надання права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Роз'яснивши порядок проходження ВЛК та підстав для можливого отримання відстрочки від призову під час мобілізації клієнт попросив надати йому юридичну допомогу у вищезазначених питаннях. Підготувавши всі належні документи для приєднання їх до заяви, в тому числі і своїх - як захисника особи, я вирушила до ІНФОРМАЦІЯ_1 за для отримання доступу до клієнта та надання мені можливості здійснити захист його законних прав, які станом на 13 годину 30 хвилин порушували працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: відмовляли особі надати можливість написати Заяву та долучити всі належні документи для подальшої подачі її на розгляд комісії.
Прибувши за місцем фактичної дислокації Золотоніського РТЦК, чергова повідомила, що наразі в них обідня перерва, а стосовно допуску її, як адвоката, вона має прийти о 14 год. 00 хв. (після закінчення перерви) і взяти погодження, для здійснення захисту клієнта, особисто у підполковника - ОСОБА_5 .
Вона не стала вступати в дискусію із черговою і повідомила, що прибуде до них о 14 годині та попросила доповісти ОСОБА_6 про мій візит о 14 годині.
О 14 годині 07 хвилин вона повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 та попросила покликати підполковника ОСОБА_5 для подальшого надання їй доступу до клієнта на що чергова повідомила : «ВИ ПРИЙШЛИ О 14:07, а ВОНИ ПІШЛИ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ О 14:03». Вона із братом клієнта вирушили у напрямку військової частини, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Перейшовши центральну вулицю вони побачили як підполковник ОСОБА_6 веде трьох осіб у напрямку військової частини.
Підійшовши до них, вони всі перебували на сходинках біля будівлі, вона представилася, що є захисником ОСОБА_7 , надала для ознайомлення адвокатське посвідчення, оригінал ОСОБА_8 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і попросила негайно припинити вчиняти незаконні дії стосовно її клієнта та запропонувала повернутися назад до приміщення Золотоніського РТЦК для написання заяви та подачі документів. На що останній почав зневажливо ставитися до неї, ототожнюючи її з клієнтом, говорив у грубій та крикливій формі повторюючи, що він підполковник, а вона НІХТО і не має жодних законних прав, і взагалі її персона є наскільки мерзенною, що вона дозволяє собі говорити підполковнику про те. що він порушує законні права громадян на отримання відстрочки, так як він рахує себе героєм, бо він пів року ніс службу і отримав контузії та згідно чого був списаний з лав ЗСУ. а ми всі «ЖДУНИ» і інше...
Після цього, вона ще раз наголосила, що підполковник вчиняє протиправні дії і для припинення правопорушення запропонувала разом повернутися до РТЦК на що останній відповів, що ми можемо робін и все, що завгодно.
Вона запропонувала клієнту повернутися до РТЦК для написання та подачі заяви на відстрочу, після того як ми зробили декілька кроків до нас із-заді підбіг підполковник - ОСОБА_5 та почав хватати її і клієнта за руки і своїми діями забороняти рухатися проявляючи при цьому ознаки параноїдальної шизофренії та нервового психозу, застосовував не членорозв'язну лексику з нецензурними словами та ознаками сексизму і приниження жіночої статі та зателефонував за номером 102 і повідомив завідомо неправдиву інформацію про вчинення злочину адвокатом - ОСОБА_9 за ознаками статті 114-1 Кримінального кодексу України.
Протиправні дії з боку підполковника - ОСОБА_5 , посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпочалися після того як клієнт пройшов ВЛК та заявив, що бажає використати своє право на відстрочку і має всі належні документи.
З метою перешкоджання в отриманні кваліфікованої юридичної допомоги, підполковник - ОСОБА_6 під примусом, в особистому супроводі повів клієнта до військової частини для подальшого підписання контракту.
І лише після появи адвоката, незаконні дії посадової особи - ОСОБА_6 були припинені, в частині незаконної мобілізації, на що останній викликав наряд поліції та повідомив неправдиву та недостовірну інформацію.
За викликом прибув наряд поліції - від ОСОБА_6 взяли покази, а вона надала пояснення виклавши їх в письмовій формі. В той час, коли вона надавала пояснення її клієнта у супроводі того ж підполковника- ОСОБА_6 було супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після цього вона також прибула до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомила черговому щоб їй надали доступ до клієнта для подальшого виконання умов договору та подачі заяви для отримання відстрочки від призову. (В цей час клієнту намагалися вручити бойову повістку від підпису якої він відмовився без присутності його адвоката). Її клієнта випустили з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , а підполковник - ОСОБА_6 пригрозив, що прикладе максимум зусиль щоб його відправити на «0».
Вищевказане свідчить, що військова службова особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_5 перевищив службові повноваження, а саме: умисно та свідомо вчинив дії, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень та які були вчинені в умовах воєнного стану та підпадають під правову кваліфікацію за ч.5 статті 426-1 Кримінального кодексу України.
Крім того вона як правозахисник особи права якої порушувалися, діяла в рамках діючого законодавства і намагалася припинити незаконні дії службової особи в частині незаконної мобілізації клієнта,- особи яка мала право на відстрочку від мобілізації, а тому дії службової особи - ОСОБА_5 , які були скеровані на неї, а саме: втручання в діяльність захисника чи представника особи та погрози або насильство щодо захисника чи представника особи. - підпадають під правову кваліфікацію за статтями 397 та 398 Кримінального кодексу України.
Варто зауважити, що відповідно до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняються будь-які втручання в адвокатську діяльність і перешкоджання її здійсненню. Життя, здоров'я, честь і гідність адвоката та членів його сім'ї, їхнє майно перебувають під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом.
Незважаючи на викладення в заяві-повідомленні від 06.05.2025 р. цілком конкретних фактів про скоєння військовою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, уповноважена особа Золотоніської окружної прокуратури досі не вбачає ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 397, 398 та 426-1 КК України, та замість проведення досудового розслідування обмежилися скеруванням її заяви до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області в порядку ЗУ «Про звернення громадян».
На її думку, Золотоніська окружна прокуратура безпідставно, всупереч ст. 214 КГІК України, ухиляється від внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне кримінальне правопорушення за ознаками статтів 397, 398 та 426- 1 КК України за фактом перевищення службових повноважень та втручання в діяльність захисника чи представника особи та здійснення погроз або насильства щодо захисника чи представника особи; причому, з невідомих міркувань її заяву-повідомлення розглядають як звичайне звернення громадян, в порядку ЗУ «Про звернення громадян», без жодного опитування заявника, свідків (та очевидців) події.
В порушення приписів статті 383 КК України, до цього часу співробітники Золотоніської окружної прокуратури не опитали її на предмет обізнаності із деталями скоєного кримінального правопорушення та не попередили її про кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірної заяви про злочин.
Очевидний є той факт, що після надходження 06.05.2025 р. заяви-повідомлення до Золотоніської окружної прокуратури остання не виконала свого процесуального обов'язку щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які вказують на скоєння злочину військовою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_5 в частині перевищення службових повноважень.
З такою бездіяльністю Золотоніської окружної прокуратури щодо не відкриття кримінального провадження за статтями 397, 398 та 426-1 КК України за фактом перевищення службових повноважень та втручання в діяльність захисника чи представника особи та здійснення погроз або насильства щодо захисника чи представника особи, вона, як потерпіла сторона, категорично не погоджується та небезпідставно вважає, що за змістом викладеного та характером спірних правовідносин заява від 06.05.2025 р. є нічим іншим, як повідомленням про скоєння кримінального правопорушення, яке слід перевіряти в рамках відкритого кримінального провадження (а не розгляду заяви в порядку ЗУ «Про звернення громадян»). Причому, в разі не доведення слідчим складу кримінального правопорушення за статтями 397, 398, 426-1 КК України кримінальне провадження може бути закрите з підстав, які передбачені п.2 ст.284 КПК України (тож, її заява не може перевірятися в порядку З У «Про звернення громадян», оскільки в ній наведені факти скоєння службового злочину).
Варто зауважити, що вона до нього часу не отримувала, у встановленому законодавством порядку, під розпис повідомлення про наслідки розгляду (вирішення) моєї заяви-повідомлення від 06.05.2025 р. про скоєне кримінальне правопорушення за вищевказаними статтями КК України, що свідчить про систематичну бездіяльність Золотоніською окружною прокуратурою та порушення останньою імперативних норм Кримінально-процесуального законодавства про відкриття кримінального провадження.
За наведених обставин, наявні достатні правові підстави для визнання в судовому порядку протиправною бездіяльності правоохоронного органу щодо невнесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР за статтями 397,398, 426-1 ККУ, а також зобов'язання уповноважених посадових осіб Золотоніської окружної прокуратури внести до ЄРДР відомості за заявою-повідомленням ОСОБА_3 від 06.05.2025 р. про скоєне кримінальне правопорушення за статтями 397,398, 426-1 ККУ.
Просила задовольнити скаргу, визнати протиправною бездіяльність Золотоніської окружної прокуратури, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397,398,426-1 КК України та зобов'язати прокурора Золотоніської окружної прокуратури, внести відповідні відомості, викладені нею у повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.397,398,426-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У судовому засіданні скаржниця доводи скарги підтримала, просила її задовольнити.
У судове засідання прокурор Золотоніської окружної прокуратури не з'явився, але до суду скерував заяву про розгляд скарги у його відсутність та просив відмовити в задоволенні скарги.
Вислухавши скаржницю, ретельно вивчивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.1. ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.5. ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3)інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4)короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5)попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6)прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7)інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Як вбачається із заяви скаржниці ОСОБА_3 , про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397,398,426-1 КК України від 06.05.2025 вона відповідає вимогам ст. 214 КПК України вказаним вище, у ній містяться відомості які можуть слугувати такими, що вказують на вчинення кримінального правопорушення і їх необхідно перевірити в процесі розслідування кримінального провадження та надати відповідну оцінку згідно діючого законодавства.
З системного аналізу норм КПК вбачається, що якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»). Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Виходячи з вищевикладеного, вказані норми Закону, крім того, зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність Золотоніської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06 травня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397,398,426-1 КК України - задовольнити.
Зобов'язати Золотоніську окружну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06 травня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 397,398,426-1 КК України.
Копію ухвали надати учасникам процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1