Справа № 569/4557/20
15 травня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 квітня 2020 року по справі №569/4557/20,
03 квітня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області винесено судовий наказ за заявою ТОВ «Рівнетеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 47 761 грн 07 коп та судового збору в розмірі 210 грн 20 коп.
14 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу від 03 квітня 2020 року по справі №569/4557/20.
До заяви про скасування судового наказу заявником долучено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.
Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов'язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
За нормами цивільного процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження скрутного матеріального становища заявник надає до суду відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за 2005 рік та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 29 квітня 2025 року, в яких зазначено про відсутність інформації про доходи за період вересень 2022 року до березня 2025 року. Проте надані докази не можуть свідчити про те, що заявник перебуває в тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у ОСОБА_1 скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
За правилами цивільного процесуального кодексу України, заява про скасування судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151,40 грн.
Отже, в порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, заявником не надано документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 151,40 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Судом встановлено, що ухвалами Рівненського міського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року та від 05 грудня 2023 року заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу поверталися без розгляду. Вказане підтверджує, що заявнику було відомо про видачу судового наказу ще в 2023 році, проте в своїй заяві про скасування судового наказу від 14 травня 2025 року ОСОБА_1 не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку та не подав доказів поважності причин пропущення строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, а відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку позбавляє суд можливості розглянути заяву про скасування судового наказу.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
За таких обставин суддя доходить висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 квітня 2020 року без розгляду.
Керуючись ст. 170, 171, 260, 261, 353 ЦПК України.
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 03 квітня 2020 року по справі №569/4557/20 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складене 15 травня 2025 року.
Суддя О.О. Першко