Справа № 567/515/25
Провадження №3/567/290/25
05 травня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , студентка НУ ОА, РНОКПП НОМЕР_1
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 березня 2025 року серії ЕПР1 № 276697, 20 березня 2025 року о 11:00:00 годині, на автодорозі Городище- Рівне-Старокостянтинів 192 км 400м водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Ford С-Мах, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та здійснила з'їзд в кювет, чим порушила п.12.1 ПДР України - водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу. При ДТП автомобіль Ford С-Мах, державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не визнала.
Захисник - адвокат Чоланюк С.Ю. пояснив, що дійсно 20.03.2025 близько 11 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ford С-Мах», Ford С-Мах, д/з НОМЕР_3 , та рухалась по а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів з м.Здолбунів в напрямку м.Острог зі швидкістю приблизно 70-80 км/год.
Тобто, в час та місці, зазначених вище, ОСОБА_1 здійснювала рух із допустимою швидкістю у своїй смузі руху на автодорозі, яка містить по одній смузі руху в одному напрямку. На ділянці дороги неподалік кафе "Хвилинка" попутних транспортних засобів перед нею не було та після того як вона виїхала на пагорб вона помітила, що в зустрічному їй напрямку на її смузі руху рухався автомобіль «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перед зміною напрямку руху, здійснюючи маневр обгону, не переконався що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, та створив аварійну ситуацію, внаслідок чого вона змушена була різко вправо змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення з вищевказаним автомобілем та з'їхала у кювет, в результаті чого її транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
З метою уникнення зіткнення з транспортним засобом, який виїхав на смугу руху по якій рухалася ОСОБА_1 , остання вимушена була негайно вжити заходів для зменшення швидкості, змінити напрямок руху (вимушена змінювати рух).
Якби таких заходів ОСОБА_1 не вжила, наслідки даної дорожньо-транспортної пригоди могли б бути набагато гіршими, оскільки саме завдяки тому, що ОСОБА_1 вчасно зреагувала на дорожню обстановку, вдалося уникнути лобового зіткнення.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з огляду на таке.
З постанови судді Острозького районного суду Рівненської області від 11.04.2025 вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 вбачається, що 20 березня 2025 року близько 11-00 год. на автодорозі Городище- Рівне-Старокостянтинів 192 км. 400 м. водій ОСОБА_2 керував автомобілем Volvo V50, д.н.з. НОМЕР_4 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, здійснюючи маневр обгону, не переконався, що смуга зустрічного руху вільна від т.з. на достатній для обгону відстані, чим створив аварійну ситуацію (обстановку) водію автомобіля «Ford C-Мах», д.н.з. НОМЕР_2 , який, рухаючись в зустрічному напрямку, різко змінив напрямок руху та з'їхав у кювет. При ДТП автомобіль «Ford C-Мах», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями водій ОСОБА_2 порушив п.10.1 ПДР України (Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.122 КУпАП. ОСОБА_2 визнано таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Серед іншого в постанові судді Острозького районного суду Рівненської області зазначено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім його зізнавальних письмових пояснень, доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №276654 від 20.03.2025р. та іншими матеріалами справи.
Відповідно до письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 після події ДТП та доданих до матеріалів справи, судом встановлено, що 20.03.2025 близько 11 год.00 хв. вона керувала автомобілем «Ford C-Мах», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалась по а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів в напрямку м.Острог. їй назустріч виїхав автомобіль «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перед зміною напрямку руху, здійснюючи маневр обгону, не переконався що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, та створив аварійну ситуацію, внаслідок чого вона змушена була різко змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення та з'їхала у кювет. В результаті ДТП її транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 20.03.2025 близько 11 год. водій автомобіля «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_4 , здійснюючи маневр обгону на пагорбі, виїхав на зустрічну смугу руху, чим створив аварійну ситуацію, внаслідок якої водій автомобіля «Ford C-Мах», реєстраційний номер НОМЕР_2 , намагаючись уникнути ДТП, з'їхав у кювет.
Як вбачається зі схеми місця ДТП від 20.03.2025, на а/д Городище-Рівне- Старокостянтинів 192 км 400 м. зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду, з участю автомобілів марки «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та марки «FordC- Мах»,реєстраційний номер НОМЕР_2 , та внаслідок ДТП вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, перелік яких зазначений у вищевказаній схемі місця ДТП.
Таким чином, з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 , за обставин, що мали місце 20.03.2025, не виконав вимоги ПДР України, не переконався у безпечності свого маневру, здійснив обгін транспортного засобу, виїхавши на зустрічну смугу руху, створивши своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та підтверджено, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України, інший учасник руху був змушений різко змінити швидкість, напрямок руху та вжити інших заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки інших громадян.
Згідно постанови суду від 11.05.2025 в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Так, як вказувала ОСОБА_1 , вона рухалася головною дорогою, по дозволеній для неї смузі руху, на яку виїхав інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, що стало причиною настання ДТП. Всі вжиті нею заходи не відвернули настання ДТП, а у випадку виконання ОСОБА_2 вимоги правил дорожнього руху та не здійснення виїзду на зустрічну смугу - ДТП не відбулося б.
Вважаю, що саме зазначені дії водія автомобіля «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 перебувають в причинно-наслідковому зв'язку із виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.ст. 1, 8 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, в тому числі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов'язків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Статтями 3,8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і дії принцип верховенства права.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення ''поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series А заява № 25).
Спираючись на положення ч. 1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 122-2 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Виходячи з вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.221, 247, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 12.05.2025.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.