Справа №949/1346/24
08 травня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
присяжних: Калько С.В.,
Карпович Т.Т.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
заявника: ОСОБА_1 ,
представника заявника: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ващишина О.В., звернулася до суду із заявою, у якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 її опікуном.
Заяву обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , яка на даний час є особою похилого віку. У ОСОБА_3 наявний ряд хронічних захворювань, (цукровий діабет II типу, ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія, гіпертонічна хвороба 2-го ст. ІІ ст. ризик 3-4 СН ПА.ФКІІІ, когнітивні розлади, глаукома). Крім того, ОСОБА_3 перенесла інсульт, через що страждає на захворювання пам'яті, тривожно-депресивними включеннями, асенізаційним синдромом. Внаслідок психічної хвороби вона обмежена у самообслуговуванні, здатності до самостійного пересування, орієнтації, спілкування, контролю власної поведінки, усвідомлення значення своїх дій тощо і потребує постійного стороннього догляду та на даний час перебуває на обліку у лікаря - психіатра. Також вона не може самостійно реалізувати свої права та законні інтереси, набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, виконувати цивільні обов'язки та нести відповідальність, вчиняти дрібні побутові правочини. Заявник здійснює за нею постійний догляд, створив необхідні побутові умови для належного проживання, забезпечує її необхідним доглядом та лікуванням, якого вона потребувала, відповідно до наданих рекомендацій. На даний час стан ОСОБА_3 лише погіршується. Крім неврологічних захворювань, вона страждає на психічні розлади зі стійкою тривожною симптоматикою, психіатричними розладами, стійкою, вираженою побутовою дезадаптацією. В неї з'явилися постійні порушення пам'яті, сонливість, апатичність, вона не може самостійно орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, у зв'язку з чим потребує постійної сторонньої допомоги, нагляду та догляду. Наразі заявник є найближчим родичем ОСОБА_3 , який може надавати їй допомогу для забезпечення її життєдіяльності, здійснювати опікунство над нею та забезпечувати реалізацію її законних прав та законних інтересів.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити з підстав, викладених у заяві. Додатково пояснив, що з 2018 року, він проходить військову службу у складі Збройних Сил України. Його бабусею є ОСОБА_3 , з якою він постійно проживав у дитинстві, бо його мати працювала в лікарні, а батько постійно їздив на сезонні роботи, а тому бабуся його фактично виростила і виховувала. Заявник є неодружений і своєї власної сім'ї не має. У нього з бабусею хороші відносини, вона йому довіряє і інколи називає сином. З 2021 року він почав постійно проживати з бабусею по АДРЕСА_1 , де здійснював за нею догляд, купував їй ліки, їжу, одяг, одягав та допомагав у всьому іншому. Через наявність у неї цукрового діабету, він намагається готувати для неї дієтичну їжу, з дотриманням необхідних обмежень. Коли його вдома немає, то до бабусі приходить сусідка, яка може розігріти їжу, подивитися за нею, після чого вона телефонує заявнику і повідомляє про її стан. Він є єдиною особою, який може здійснювати за нею опіку та догляд, адже інші близькі родичи, не мають ні змоги ні бажання це робити. Зі своїми дочками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у неї відносини не зовсім приязні. Крім того, ОСОБА_5 є інвалідом по слуху, а ОСОБА_4 доглядає свого чоловіка, який має інвалідність. Інші онуки ОСОБА_3 , тобто його брати, навчаються в м. Києві і до бабусі не приїжджають. До суду він звернувся виключно, щоб полегшити процес догляду за бабусею, яка дійсно його потребує, адже будучи її опікуном, він матиме більшу можливість представляти її інтереси, допомагати, займатися її лікуванням, зможе отримувати за неї пенсію, повноцінно здійснювати за нею догляд. Крім того, після цього для її догляду та лікування у нього буде офіційна законна підстава для отримання відпусток за сімейними обставинами чи виїзду за межі гарнізону до лікувального закладу. При цьому, зі сторони командування для цього буде більш лояльне ставлення та розуміння, адже тільки нещодавно в березні 2025 року до нього телефонувала сусідка, яка повідомила, що в бабусі піднявся тиск і йому було потрібно терміново їхати до неї, але командування його не відпустило, адже він не є її опікун. Також повідомив, що наміру звільнятися зі служби він не має. Крім того, за час несення служби він досяг певних кар'єрних успіхів і має хороше грошове забезпечення, що дозволяє здійснювати необхідний догляд та опіку за бабусею.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Ващишина О.В, яка одночасно є представником заінтересованої особи ОСОБА_3 пояснила, що внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а її стан постійно погіршується. Заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , який проживає разом з бабусею, доглядає, опікується, здійснює за нею постійний догляд, готує їсти, купує все необхідне, веде спільне господарство, займається її лікуванням. Однак, він не може постійно перебувати з бабусею, стан якої з кожним роком значно погіршується, де тільки з початку року, вона вже двічі знаходилася на стаціонарному лікуванні. Коли його немає вдома, то бабусю провідують сусіди. Коли бабусі раптово стає гірше, то для того, щоб поїхати додому і якимось чином їй допомогти ОСОБА_1 змушений брати відпустку, адже так просто його зі служби не відпускають. ОСОБА_1 є єдиним родичем ОСОБА_3 , який може за нею доглядати, здійснювати опікунство над нею та забезпечувати реалізацію її законних прав та інтересів, адже інші члени родини ОСОБА_3 , як наприклад його мати - ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_7 , тітка - ОСОБА_5 чи її діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за станом здоров'я та з інших причин, не можуть бути її опікунами, про що надано відповідні докази до справи. До того ж ОСОБА_3 і сама бажає, щоб заявник був її опікуном, оскільки вона до нього емоційно прив'язана та ставиться позитивно до нього, що свідчить про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними. Додатково вказала, що ОСОБА_1 не має на меті ухилитися від служби, адже його метою є можливість повноцінного догляду за ОСОБА_3 , щоб мати можливість оформляти необхідні документи, або якщо стан здоров'я ОСОБА_3 погіршиться, то мати можливість відпроситися у командування чи взяти відпустку за сімейними обставинами, щоб пролікувати бабусю. Тому призначення заявника її опікуном є доцільним та буде відповідати інтересам ОСОБА_3 . Вказані пояснення в судовому засіданні, відповідають вже долученими нею до матеріалів справи письмовим поясненням.
Від представника заінтересованої особи виконавчого комітету Дубровицької міської ради, як органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення заяви не заперечують.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
З копії довідки з КНП «Дубровицька міська лікарня» від 13 травня 2024 р. судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться під наглядом у лікаря-психіатра і за останні 5 років зверталася за медичною допомогою (а.с.33).
З копії виписки із історії хвороби № 1458, ОСОБА_3 з 14 травня 2024 року по 29 травня 2024 р. лікувалася в ОПЛ с. Орлівка з діагнозом: Атеросклеротична деменція. Психічний статус при поступленні: розгублена, тривожна. Дезорієнтована в місці, часі. Не знає, який день, число, місяць, місце свого перебування. Пам'ять знижена переважно на недавно минулі події. Критика до психічного стану, поведінки відсутня. Психічний статус в стаціонарі: протягом лікування безцільно ходила по відділенню, не могла віднайти своєї палати, процеси пам'яті не покращилися. Виписана із стаціонару на амбулаторне лікування (а.с.36).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 28.03.1972 зазначено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Окрім цього, згідно із п. 39 рішення Європейського суду з прав людини від 24.10.1979 у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» зазначено, що сама природа того, що має бути встановлено компетентним національним органом- тобто реальний розлад психіки, потребує об'єктивної медичної експертизи.
У своїй постанові від 19 жовтня 2016 року по справі № 6-384цс16 судова палата у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров'я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений.
Як вбачається із висновку судово-психіатричної експертизи №36/25 від 10 січня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на психічний розлад. Наявний у неї стійкий психічний розлад позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.102-104).
За таких обставин, суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.4 ст.63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно копії медичного висновку № 47 Лікарсько-консультативної комісії КНП «Висоцький ЦПМСД» від 23 квітня 2024 р. встановлено, що за рівнем обмеження самообслуговування ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та допомоги, без терміну (а.с.25).
З долучених до матеріалів заяви копій документів судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 (а.с.7, 18, 19).
Згідно довідки про склад сім'ї №317 від 30 квітня 2024 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради та акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №18 від 01 травня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із бабою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно медичного висновку №47 від 23 квітня 2024 року, потребує постійного стороннього догляду та допомоги. (а.с.24, 26).
З долучених до матеріалів заяви доказів вбачається, що мати ОСОБА_6 , відповідно до заключення ЛКК КНП «Сарненської міської лікарні» Сарненської міської ради № 247 від 13 травня 2024 року, має ряд складних захворювань, а тому їй протипоказана важка фізична праця та робота пов'язана з перебуванням на сонці (а.с.20). Батько заявника - ОСОБА_7 , згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААГ №278296 від 22 травня 2023 року (а.с.22-23), має третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, де значиться, що йому протипоказана важка фізична праця, внаслідок чого він і сам потребує догляду. Друга донька ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , відповідно до копії довідки МСЕК серії АВ №0757075 (а.с.15), має третю групу інвалідності загального захворювання по слуху довічно (а.с.15), внаслідок чого вона не може доглядати за бабусею, при цьому і сама часто потребує допомоги, догляду та оперативного втручання, що підтверджується випискою із медичної картки ОСОБА_5 від 15 травня 2024 року (а.с.16-17). До того ж, зі слів ОСОБА_3 у неї з дочкою ОСОБА_10 напружені відносини, адже коли вона приїжджає до неї, то між ними завжди виникають суперечки. У ОСОБА_5 є двоє синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.135,136), але вони є студентами Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», факультет біометричної інженерії, денної форми навчання (а.с.133,134), внаслідок чого постійно територіально знаходяться в м.Києві, а тому не можуть доглядати за бабусею, яка проживає в с. Мочулище Сарненського району Рівненської області. Крім того, зі слів ОСОБА_3 онуки її не відвідують та не допомагають, а їхні відносини з бабусею холодні та байдужі. Вказане свідчить, що наразі заявник ОСОБА_1 є найближчим родичем ОСОБА_3 , який може її доглядати, здійснювати опікунство над нею та реалізацію її законних прав та законних інтересів.
Заявник ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.29, 30), на обліку в психоневрологічних та наркологічних закладах не перебуває (а.с.33,34,35), має стабільний дохід (а.с.31-32).
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради №14 від 12 липня 2024 року, ОСОБА_1 наразі я є найближчим родичем ОСОБА_3 , який може надавати їй допомогу для забезпечення її життєдіяльності, здійснювати опікунство над нею та забезпечувати реалізацію її законних прав та інтересів. Тому, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради вважає, що призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_3 є доцільним та відповідає інтересам останньої (а.с.39-40).
Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Враховуючи, що є достатні підстави для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та приймаючи до уваги висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради №14 від 12 липня 2024 року та відсутність застережень, передбачених ст.64 ЦК України для призначення заявника опікуном над недієздатного ОСОБА_3 , оцінивши подані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що звернення заявника є обґрунтованим, обставини, наведені у заяві, знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, тому над ОСОБА_3 необхідно встановити опіку, а ОСОБА_1 слід призначити її опікуном, а отже заяву слід задоволити.
Відповідно до ч. 6 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 39, 58, 60 ЦК України, ст.ст. 299, 300, 259, 263-265, 294 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задоволити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною.
Встановити опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити строк дії рішення про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.
Копії рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз'яснити опікуну ОСОБА_1 , що відповідно до ч.7 ст.300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 13 травня 2025 року о 16-00 год.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України ID-картка № НОМЕР_2 від 19 серпня 2020 року, орган, що видав 7434.
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Рівненської області, вул. Воробинська, буд.16, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 06 червня 1997 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області,
Суддя: підпис
Присяжні: підписи
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Рівненської області Оборонова І.В.