Рішення від 15.05.2025 по справі 547/338/25

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/338/25

Провадження №2/547/303/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" - адвокат А.І.Тараненко,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (далі ТОВ "Юніт Капітал") звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом в електронній формі до відповідачки ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачкою зобов'язань кредитним договором № 149522186 від 05.05.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідачки перед позивачем у сумі 15075,00 грн з яких: 7500,00 грн сума заборгованості по кредиту, 7575,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2422,40 грн та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; повідомлено відповідачку, що 27.03.2025 позивач надіслав їй засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення № 0505271829080 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; запропоновано відповідачці, зокрема, у 15-денний строк скласти і подати відзив на позов.

Представник позивача А.І.Тараненко у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 6).

04.04.2025 відповідачка отримала за зареєстрованим місцем проживання копію позовної зави з додатками за своїм зареєстрованим місцем проживання у с. Бакумівка, а копію ухвали суду і інформації про розгляд справи упродовж 16.04.2025 - 15.05.2025 не отримала за своїм зареєстрованим місцем проживання (а.с. 84, 86, 87, 92, 95-96).

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань тощо від відповідачки. Відтак в установлений судом строк письмовий відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідачка до суду не надала.

Вказані обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши наявні у справі дані і докази, суд встановив таке.

05.05.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір № 149522186 про отримання кредиту 7500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у Договорі та у додатках до нього строком на 30 днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. У випадку користування Кредитом понад строк, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту. За фактичний час користування кредитом позичальник сплачує Товариству проценти за користування кредитом з розрахунку 622,20 відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 відсотків річних за Базовою ставкою. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору. Загальні витрати за кредитом 7500,00 грн та суму кредиту, 3825,00 грн нарахований процент, всього до сплати 11325,00 грн. Термін платежу 04.06.2020.

Вказаний договір, заявка на отримання грошових коштів в кредит підписані електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором FMA945A2, відправлено 05.05.2020 13:53:39, введено 05.05.2020 13:54:04 (а.с. 11-19).

Згідно платіжного доручення № b1b073b2-cb79-4cde-b6d8-83f769fe6540 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було перераховано на кредит на карту № 5168-75хх-хххх-2308 ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7500,00 грн (а.с. 28).

АТ КБ "ПриватБанк" довідкою № 12/2024 від 10.01.2025 підтвердив здійснення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 05.05.2020 грошового переказу у сумі 7500,00 грн ID платежу 1311830071 на платіжну карту НОМЕР_1 хх-хххх-2308 (а.с. 29, 30).

Відтак суд робить висновок про належне укладення відповідачкою ОСОБА_1 договору № 149522186 від 05.05.2020 із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а також його належне виконання зі сторони кредитодавця у спосіб надання кредитних коштів відповідачці.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - далі ЦК). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

28.11.2018 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" прийняло належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018 від 28.11.2019, додаткової угоди № 26 до Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2020, додаткової угоди № 27 до Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2021, додаткової угоди № 31 до Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2022, додаткової угоди № 32 до Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2023 (а.с. 31-36, 37-41, 43-45).

05.08.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" передало ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" прийняло належні ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників за договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та додаткової угоди № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від 03.08.2021, додаткової угоди № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від 30.12.2022 (а.с. 48-50, 53-54).

06.03.2025 між ТОВ "Юніт капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" було укладено Договір факторингу № 060325-У відповідно до умов якого ТОВ "Юніт Капітал" передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" прийняло належні ТОВ "Юніт капітал" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників за договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025 (а.с. 57-64).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Відповідно до змісту статті боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 149522186 від 05.05.2020.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 149522186 від 05.05.2020 не погашена повністю і станом на 06.03.2025 - 13.03.2025 (час складання виписки) складається з заборгованості по основному боргу 7500,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам 7575,00 грн, сума заборгованості всього 15075,00 грн (а. с. 65-68).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку та існування відповідної заборгованості.

Відтак позов є доведеним і обґрунтованим. Суд задовольняє його вимоги повністю.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачки на користь позивача судові витрати зі сплати 2422,40 грн судового збору (а.с. 7, 80).

Позивач надав докази понесення 6000,00 витрат на професійну правничу допомогу, що надана адвокатським бюро "Тараненко та партнери", зокрема: договір про надання правничої допомоги № 10/03/25-02 від 10.03.2025, додаткова угода № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 10/03/25-02 від 10.03.2025, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 6000,00 грн (а. с. 69-70, 71-72, 73).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов'язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їхрозміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК України не відхиляють можливість і не знімають із суду обов'язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, очевидною не співмірністю витрат на правничу допомогу у сумі 6000,00 грн з ціною позову у сумі 15075,00 грн, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача із 6000,00 грн до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 149522186 від 05.05.2020 у сумі 15075,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал " 2422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Зменшити 6000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 2000,00 грн судових витрат, як витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місцезнаходження: м. Київ, вул. вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10; ідентифікаційний код 43541163).

Відповідачка - ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 15.05.2025.

Суддя В.Ф.Харченко

Попередній документ
127363221
Наступний документ
127363223
Інформація про рішення:
№ рішення: 127363222
№ справи: 547/338/25
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Семенівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.07.2025)
Дата надходження: 01.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором