Справа № 635/2556/15-к
Провадження № 1-р/545/4/25
15.05.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава питання повернення суми застави, внесеної по справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.03.2025 року клопотання захисника ОСОБА_5 задоволено. Кримінальне провадження №12014220000000434 від 10.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито в зв'язку із смертю обвинуваченого згідно п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
На адресу суду від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про роз'яснення вищезазначеної ухвали суду в частині повернення суми застави, внесеної на досудовому слідстві обвинуваченим ОСОБА_4 .
Прокурор заперечив щодо повернення суми застави, оскільки не надано доказів правонаступництва після померлого.
Суд, заслухавши думку прокурора, вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 24360 гривень, які були внесені обвинуваченим 04 березня 2015 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області, призначення платежу- запобіжний захід).
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.03.2025 року клопотання захисника ОСОБА_5 задоволено. Кримінальне провадження №12014220000000434 від 10.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито в зв'язку із смертю обвинуваченого згідно п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
У ст. 380 КПК України передбачено, що у випадках, коли судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у тому числі під час виконання. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК, постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17).
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку з цим суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а виходячи із суб'єктів звернення із заявою може роз'яснити лише те рішення, яке підлягає виконанню.
Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону у цій справі слід звернути увагу на те, що хоча представник кваліфікує процесуальний документ, з яким звернувся до суду, як заяву про роз'яснення судового рішення, але з наведеного у ній тексту вбачається, що мотиви та вимоги такої заяви не стосуються незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2024 р.
Тобто, по суті заявник не виносить на розгляд суду питання, які вирішуються у порядку, визначеному ст. 380 КПК України.
За змістом заяви, представник не наводить будь-яких доводів стосовно незрозумілості ухвали суду від 07.03.2025 року та не зазначає будь-яких вимог, які б підпадали під поняття роз'яснення рішення.
Обставини про які зазначає у своїй заяві представник стосуються питання повернення суми сплаченої суми застави, тобто інших питань.
За наведених обставин заява захисника ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали суду за своїм змістом не є заявою про роз'яснення судового рішення та не може бути предметом судового розгляду у порядку, передбаченому ст. 380 КПК України.
Водночас ст. 380 КПК України не передбачає правові наслідки встановлення неприйнятності заяви про роз'яснення судового рішення.
У зв'язку з наведеним, виходячи із завдань кримінального провадження, і таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права (ст. 8 КПК України), законність (ч. 6 ст. 9 КПК України), диспозитивність (ст. 26 КПК України), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (ст. 24 КПК України), доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень (ст. 21 КПК України) розгляд по суті заяви в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України, є неможливим.
Право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК України та які не стосуються здійснення правосуддя.
При цьому, будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених ст. 2 КПК України.
На підставі наведеного приходжу до висновку про повернення заяви, оскільки остання подана не правонаступником померлого. Прийняття саме такого рішення відповідатиме загальним засадам кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.380 КПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про роз'яснення вищезазначеної ухвали суду в частині повернення суми застави, внесеної на досудовому слідстві обвинуваченим ОСОБА_4 - повернути.
Ухвала може бути оскаржена у протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя: ОСОБА_1