Дата документу 14.05.2025Справа № 554/2860/24
Провадження № 2/554/56/2025
14 травня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судових засідань - Кашуби В.А.,
представників позивача - Посенко А.О., Титаренко В.Г.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває цивільна справа за позовною заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
14.05.2025 року до суду надійшла заява Ведвідь А.М. про відвід головуючого судді у справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Позивач вважає, що суддя Материнко М.О. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу з підстав п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, яку в судовому засіданні, яке було призначене на 14.05.2025 ОСОБА_1 підтримала.
Представники позивача Посенко А.О., Титаренко В.Г. заперечували щодо заяви відповідача про відвід.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після сплину вказаного строку заявити відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про відвід судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини застерігає суди від необґрунтованого та нерозважливого задоволення відводів суддям та вказує, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти.
Так, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» (рішення від 24.05.1989), «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10.12.2009) зазначено, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).
У рішенні в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У рішенні в справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 ЄСПЛ нагадав, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на основі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь які легітимні сумніви з цього приводу.
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Відповідно до ч.3 ст.39ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
З огляду на вищевикладене, судом не встановлено правових підстав для задоволення заяви про відвід.
Таким чином, враховуючи, що заявник не довів підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36, 37,38 ЦПК України, а також у судді відсутні підстави для самовідводу, в порядку ч.1 ст.39 ЦПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість, безпідставність заяви ОСОБА_1 про відвід судді, тому в заяві необхідно відмовити.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід судді.
Керуючись ст. ст.36,37,40,258-261,353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Материнко М.О. у справі за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Материнко