Справа № 553/4299/24
Провадження № 2-а/553/7/2025
Іменем України
06.05.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Сіомашко В.Р.
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_1.
представника відповідачів - Бодак М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, закриття провадження у справі, повернення сплаченого штрафу.
26.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада 20__ року за № 000708, внесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті судового збору та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада (рік не вказано) за № 000708 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 8500 грн. ОСОБА_1 вважає себе не винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення, та зазначає наступне. 10 жовтня 2024 року посадовою особою Віденко С.О. Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на авто дорозі Полтавської області Глобинського району, було зупинено спеціалізований вантажний тягач марки DAF державний номерний знак НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп марки BODEX, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Зазначений транспортний засіб здійснював перевезення вантажу- СОЯ. Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 20 від 10 жовтня 2024 року Замовник - ФГ «*ВІДРОДЖЕНЯ*». Автомобільний перевізник - ТОВ «Агріс». Згідно Товарно-транспортної накладної від 10 жовтня 2024 року за № 20 загально маса становила 39980 кг. Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Біленко С.О. , було проведена перевірка вагових параметрів, а саме: визначення осьового навантаження. Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового навантаження інспектором зафіксовано наступні показники: 1. 7.45; 2. 10,6; 3. 8,55; 4. 7,45; 5. 8,2. На підставі довідки, складено Акт № 004360 від 10.10.2024 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Інспектором Біленко С.О. виявлено порушення перевезення вантажу з перевищенням п. 22.5 ПДР вагових норм, а саме: 42250 кг при допустимих 40000 кг, перевищення склало 5, 625%. Згідно Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ 064804923 від 06 грудня 2023 року (чинне до 05.12.2024 року) - Максимальна вага зважування 30000кг, мінімальна - 500 кг. Також відповідно до п. 3.7 ДСТУ OIML R134-l:2010 остаточний результат зважування (final weight value) - результат зважування, отриманий після завершення автоматичної роботи та за якого прилад повністю перебуває в положенні спокою. Примітка. Це визначення застосовано тільки для статичного зважування, а не для зважування в русі. Зважування інспектор проводив по осьове та в русі! Згідно Довідки, складеної інспектором Біленко С.О., встановлено, що результати габаритно-вагового контролю, тобто навантаження на одиночну вісь не перевищують нормативно встановлені параметри в 11 тон., та не порушують вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Інспектор Біленко С.О. додав всі показники по осьовому зважуванні, і так визначив загальну масу автомобіля з вантажем. Такі дії вказують на непрофесійність інспектора Біленко С.О. Зазначив, що нормативними положеннями чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.
Постанову про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада за № 000708 було направлено по пошті на адресу ФГ «ВІДРОДЖЕНННЯ», яку отримали 20 листопада 2024 року. Згідно Договору відповідального зберігання від 04 вересня 2024 року, ФГ «*Відродження*», в особі голови ОСОБА_1, було передано СОЮ на відповідальне зберігання ТОВ «Агріс». Відповідно Додатку № 2 від 10.10.2024 р. до Договору від 04.09.2024 року відбулась реалізація Сої в кількості 121 (сто двадцять одна тонна) 780 кг. Перевезення вантажу до складських приміщень отримувача ТОВ «Глобинський переробний завод» відбувалось 5 автомобілями, що підтверджується Формою № 78 а. Щодо самого автомобіля DAF НОМЕР_1 (водій - ОСОБА_2 ), то слід зазначити, що згідно ТТН від 10 жовтня 2024 року за № 20 маса брутто становила 39980 кг., а згідно форми №78а - 40020 кг. (дані вносяться на підставі зважування на вагах ТОВ «Глобинський переробний завод»). Різниця склала 40 кг. Зважування та відвантаження продукції позивача відбувалось на встановлених вагах ТОВ «Аргіс». Дані ваги використовуються на підприємстві з 2013 року, щороку проводиться повірка. Останню повірку було проведено 26.08.2024 року, що підтверджується відміткою уповноваженої особи. Зазначає, що з моменту відпуску продукції відправник не має можливості контролювати рух придбаної у нього продукції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Полтави зазначену справу передано в провадження судді Грошової Н.М.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.12.2024 адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Позивачем ОСОБА_1 06.12.2024 на виконання ухвали від 03.12.2024 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказує, що згідно даних Укрпошти (Трекінг) 14.11.2024 було направлено оскаржувану постанову від 12 листопада 20__року № 000708 на адресу ФГ «Відродження». 29 листопада 2024 року вручено за довіреністю. Як зазначено у позовній заяві оскаржувана постанова надійшла на електрону адресу позивача 20 листопада 2024. З позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 26 листопада 2024, а поштове відправлення отримано 29 листопада 2024. На час звернення до суду позивачем не було можливості надати докази (конверт) до суду. Просив поновити пропущений строк звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2024 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання.
12.12.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_1. на адресу суду надійшла уточнена позовна заява від 12.12.2024 в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
- скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада 20__ року за № 000708, внесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір;
- у разі задоволення позовних вимог повернути ОСОБА_1. сплачений адміністративний штраф згідно квитанції 9361-6325-4565-4792 від 25.11.2024 в сумі 8500 грн. 00 коп.;
- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.
18.12.2024 до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 17.12.2024, відповідно до якого згідно абзацу 2, 12 частини 7 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Укртрансбезпека здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: Тип транспортного засобу Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тонн двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40, 24.
Крім того, пунктом 4 Правил проїзду встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Звертаємо увагу суду, що вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Водночас, чинним законодавством передбачено відповідальність за перевезення вантажу з перевищенням встановлених нормативних габаритно-вагових параметрів для транспортних засобів під час руху автомобільними дорогами.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку №879).
Відповідно до пункту 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення; посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно- вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207).
Відповідно до даного Порядку (підпункт 4 пункту 4) обов'язок з видачі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю покладається саме на посадових осіб Укртрансінспекції, правонаступником якої є Укртрансбезпека.
Таким чином, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, видана уповноваженим суб'єктом та в межах наданих повноважень, а, відтак, є належним доказом порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Порядку №1007/1207 результати проведеного габаритно-вагового контролю фіксуються також в акті про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів.
В свою чергу, загальні результати проведення рейдової перевірки та здійсненого габаритно-вагового контролю фіксуються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що складається за формою згідно з додатком 3 до Порядку №1567.
Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Саме вантажовідправник заповнює товарно-транспортну накладну та вносить до неї відомості про масу вантажу.
Водночас, статтею 132-2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж.
Так, відповідно до статті 132-2 КУПАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно стаття 132-2 КУпАП.
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (стаття 132-2 КУпАП).
Варто зазначити, що відповідно до частини 1 статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 1322 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Відповідно до частини 4 статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
10.10.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008277 від 04.10.2024 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (копії додаються) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом та здійснено габаритно-ваговий контроль щодо транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом BODEX, державний номерний знак НОМЕР_4 , що належать на праві власності згідно свідоцтв про реєстрацію ТОВ «Агріс», за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «Агріс» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №048326 від 10.10.2024 (копія додається).
За змістом Акту проведення перевірки №048326 від 10.10.2024 посадовою особою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «Перевезення вантажу (соя) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм, а саме: перевищення встановлених вагових норм т/з склало 42250 кг при допустимих 40000 кг (перевищення склало 5,625%); ваги №420, вимірювальна дуга №Р/015», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю щодо транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом BODEX, державний номерний знак НОМЕР_4 , посадовими особами Укртрансбезпеки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю серії ДЗ №004697 від 10.10.2024 (копія додається), відповідно до якої зафіксовано перевищення встановлених нормативів загальної маси транспортного засобу, а саме 42,250 т (42250 кг) при максимально допустимих 40,0 т (40000 кг), тобто на 5,625%.
Також, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт серії АВ №004360 від 10.10.2024 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також видано талон №87 про результати зважування (копії додаються), відповідно до яких зафіксовано перевищення встановлених нормативів загальної маси транспортного засобу.
При цьому, здійснення габаритно-вагового контролю відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію), на підтвердження чого додається копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ064804923 від 06.12.2023, чинне до 05.12.2024.
В контексті зазначеного, з приводу посилань Позивача в позовній заяві про те, що згідно свідоцтва про повірку максимальна вага зважування становить 30000 кг, вважаємо за доцільне звернути увагу на тому, що зважування транспортних засобів проводиться шляхом проїзду по вагових платформах почергово всіх осей транспортного засобу.
В свою чергу, визначені в свідоцтві про повірку величини максимальної границі зважування 30 000 кг (30 т) стосуються саме однієї вагової платформи.
При цьому, комплект вагового пристрою включає 2 вагові платформи (по одній для кожного колеса, права та ліва).
Відповідно, максимальна границя зважування для навантаження на одну вісь транспортного засобу (а не на загальну масу, як помилково зазначає Позивач) становить 60 000 кг (60 т), що жодним чином не виключає можливість зважування великовагових транспортних засобів.
Водночас, з приводу доводів позивача в позовній заяві про проведення зважування транспортного засобу в русі, а не в статичному режимі, варто також наголосити на тому, що автомобільні ваги №420 (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-ASW2-PWIA) відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування та придатний до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу, про що прямо вказано в абзаці 3 пункту 5 додатку до свідоцтва про повірку № ПМ064804923.
З приводу доводів позивача в позовній заяві про нібито непрофесійність інспектора Біленка С.О. при визначенні загальної маси транспортного засобу шляхом додавання показників навантаження усіх осей транспортного засобу вважає безпідставними та помилковими такі твердження позивача, адже загальна маса транспортного засобу 42250 кг (42,250 т) була визначена автоматично ваговим пристроєм та відображена безпосередньо в талоні №87 про результати зважування.
Щодо посилань позивача в позовній заяві на результати зважування транспортного засобу у пункті завантаження та пункті розвантаження як результати вимірювання на двох вимірних точках, на різних підприємствах ТОВ «Агріс» та ТОВ «Глобинський переробний завод», що, на думку позивача, є підтвердження того, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала встановлених законодавством вимог, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які, у тому числі належні та допустимі, докази на підтвердження технічної справності використаного при цьому вагового обладнання, його сертифікації та проходження періодичної повірки, так само як і відсутні докази щодо розміщення вказаного вагового обладнання у спеціально облаштованому та придатному для цього місці, що здатне безпосередньо впливати на точність вимірювань та результати зважування.
Посилання позивача на технічний паспорт вагів електронних автомобільних тензометричних ВАТ-80/2 як доказ наявності ваговимірювального пристрою, який є повірений та відображає вірну вагу ТЗ, не можуть вважатися належними доказами у даній справі, адже жодним чином не підтверджують, що при проведенні відповідних зважувань були дотримані вимоги щодо належної експлуатації такого вагового обладнання та порядку проведення зважування транспортного засобу, та, знову ж таки, не виключають можливість маніпуляцій з вантажем як до, так і після проведення відповідних зважувань.
Таким чином, за наслідками проведеного 10.10.2024 габаритно-вагового контролю та зважування транспортного засобу та за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 12.11.2024 було винесено постанову №123236 про застосування до автомобільного перевізника ТОВ «Агріс» адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за здійснення перевезення вантажів з перевищенням нормативних вагових параметрів транспортного засобу на 5,625%.
Вказана постанова №123236 від 12.11.2024 станом на дату подання даного відзиву у встановленому законом порядку не скасована та залишається чинною. Відповідно, так само результати проведеного 10.10.2024 зважування транспортного засобу у встановленому законом порядку не спростовані та залишаються чинними.
Натомість, дане перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної №20 від 10.10.2024, наданої під час перевірки водієм, відповідно до якої замовником перевезення та вантажовідправником є Фермерське господарство «Відродження» (код ЄДРПОУ 22520094). Відповідальна особа вантажовідправника, що здала вантаж для перевезення та підписала товарно-транспортну накладну - ОСОБА_1., який згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ФГ «Відродження».
Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної маса брутто транспортного засобу з вантажем складала 40,020 т (43500 кг), в той час як фактична маса за результатом зважування автоматичного пункту становила 42,250 т (42250 кг). Таким чином, виявлено порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП.
Доводи позивача в позовній заяві щодо недоведеності встановленого перевантаження транспортного засобу є безпідставними та необґрунтованими, адже відповідні обставини підтверджені належними та допустимими доказами, що додаються до даного відзиву.
На підтвердження доводів позивача про відсутність з боку вантажовідправника порушення в частині внесення до товарно-транспортної накладної №20 від 10.10.2024 недостовірних відомостей щодо загальної маси транспортного засобу з вантажем, позивач не надає жодного доказу.
Позивачем не надано документів, які підтверджували б, що зафіксований транспортний засіб був випущений ФГ «Відродження» з масою транспортного засобу, зазначеною в товарно-транспортній накладній.
Також, до матеріалів позовної заяви не додано інформацію про зважування такого транспортного засобу з відображенням номерних знаків та дати і часу зважування, а також не надано документів, що підтверджують справність ваг, на яких виконувалось таке зважування. Не надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом.
Враховуючи, що згідно відомостей товарно-транспортної накладної №20 від 10.10.2024, яка була надана водієм транспортного засобу під час проведення перевірки, вантажовідправником визначено Фермерське господарство «Відродження» (код ЄДРПОУ 22520094), керівником якого згідно відомостей Єдиного державного реєстру є Позивач - ОСОБА_1 , то останній і є суб'єктом відповідальності за виявлене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.
Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області було завчасно направлено на адресу Позивача як керівника ФГ «Відродження» повідомлення за вих.№94179/36/24-24 від 24.10.2024 про призначення розгляду справи на 12.11.2024 (поштове відправлення №0600976365078) та вказане повідомлення було отримане позивачем 29.10.2024.
Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбачені статтею 283 КУпАП та пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512; постанова оформлена відповідно до вимог, встановлених у додатку 2 до Інструкції №512.
Оскаржувану постанову винесено 12.11.2024 та 14.11.2024 разом із супровідним листом за вих.№3640/36/23-24 від 14.11.2024 направлено на адресу Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600976365191. Вказане поштове відправлення №0600976365191 було отримано Позивачем 19.11.2024.
Відповідачем при фіксації факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, розгляді справи про порушення та винесенні оскаржуваної постанови в повній мірі було дотримано вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Натомість, позивачем за змістом позовної заяви жодним не спростовано правомірність та обґрунтованість дій та рішень посадових осіб відповідача.
Щодо тверджень позивача в позовній заяві про неможливість застосування до автомобільного перевізника адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та необхідність нарахування плати за проїзд вважаємо за доцільне звернути увагу суду на недоцільності таких тверджень, адже нарахування плати за проїзд стосується саме особи автомобільного перевізника у випадках перевезення вантажу з перевищенням допустимих нормативних параметрів відповідно до положень Закону №2344-ІІІ та не стосується випадків притягнення вантажовідправника до адміністративної відповідальності за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж в порядку КУпАП.
В свою чергу, Верховний Суд в постанові від 29.01.2020 справа № 814/1460/16 зауважив, що розрахунок плати за проїзд органу Укртрансбезпеки, який робиться поряд з визначенням штрафної санкції, є компенсацією руйнування автодоріг України.
Натомість, така плата за проїзд не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема щодо дотримання вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
Представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. З огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування судових витрат.
Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу зазначає наступне. Представником позивача жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягала професійна правнича допомога позивачеві у цій справі, доказів обсягу наданих послуг та їх вартості, на підставі яких можна було б дійти висновку, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, визначений позивачем, є обґрунтованим, співмірним з обставинами та категорією справи та не є завищеним.
Позивачем за змістом позовної заяви надано розрахунок судових витрат на правому допомогу на загальну суму 22 000,00 грн. та водночас зазначено загальну суму судових витрат у розмірі 12 000,00 грн. Водночас, в додатках до позовної заяви додано акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги на суму 14 000,00 грн. та квитанцію про отримання гонорару в розмірі 12 000,00 грн. Відтак, залишається незрозумілим яку саме суму судових витрат на правову допомогу позивач бажає стягнути з відповідача.
Натомість, враховуючи категорію справи, яка розглядається за правилами статті 286 КАС України, вважаємо, що складність справи, яку віднесено до термінових адміністративних справ, обсяг доказів, зібраних представником позивача та долучених до матеріалів справи, аргументація позовних вимог, яка не є обґрунтованою та некоректно відображає обставини справи, сума штрафу за оскаржуваною постановою у розмірі 8 500,00 грн. не свідчить сама по собі про надзвичайну складність підготовки позовної заяви та матеріалів до неї для суду та жодним чином не обґрунтовують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, наведений позивачем у тексті позовної заяви, що значно перевищує розмір застосованого штрафу; належні та допустимі докази на підтвердження факту надання правничої допомоги позивачеві саме в тому обсязі, який обґрунтував би вартість такої правничої допомоги, відсутні.
Таким чином, вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про скасування постанови №ПС000708 від 12.11.2024 про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
20.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_1., сформована в системі «Електронний суд» 20.12.2024, відповідно до якої звертає увагу суду, що вантаж який перевозився є соя, тобто вантаж подільний, тому перевізник на мав можливості отримати дозвіл на перевезення даного вантажу. В даному випадку можливо було лише застосувати відповідальність - це нарахування плати за проїзд. Отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів не можливо, тому що такий дозвіл взагалі не передбачений (не існує). Верховний Суд у справі № 814/1460/16 від 29.01.2020 року дослідив та надав правовий висновок, що у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами застосовується відповідальність лише у вигляді плати за проїзд.
У свідоцтві про повірку вимірювальної техніки № ПМ 064804923 від 06.12.2023 року зазначена максимальна вага зважування- 30000кг. Відповідач вважає, що максимальна вага - 60000кг. (сторінка 10 відзиву), але згідно якої норми визначено таку цифру щодо зважування автомобіля вагами, не відомо. Відповідач вирішив, що зважування потрібно проводити окремо по кожному колесу, а саме: окремо праве і окремо - ліве (так зазначено у відзиві на сторінці 10). Чому відповідач всі 8 колес не додає під час зважування?
З доказів які надані відповідачем, це свідоцтво, у якому зазначено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам до п. 3.7 ДСТУ OIML R134-1:2010 остаточний результат зважування (final weight value) - результат зважування, отриманий після завершення автоматичної роботи та за якого прилад повністю перебуває в положенні спокою. Примітка. Це визначення застосовано тільки для статичного зважування, а не для зважування в русі. Згідно додатку до Свідоцтва № ПМ 064804923 мовою оригіналу: -«Прилад придатний до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу». Звертає увагу суду, що зважування інспектор проводив по осьове та в русі.
Зазначає, що довідка є неналежним доказом, адже процес зважування відбувався на вагах, які не можуть встановити вагу більшу за вагу можливостей вагового обладнання. Також жодним чином відповідач не підтверджує, що при проведенні відповідного зважування були дотримані вимоги щодо встановлення зважувального пристрою, проведення зважування (наприклад: під яким нахилом встановлені ваги, на якій поверхні повинні встановлюватись ваги та інші вимоги згідно інструкції та технічних характеристик), що не виключає можливості маніпуляцій під час зважування посадовою особою.
Перевезення продукції (сої) до пункту розвантаження (ТОВ «Глобинський переробний завод») здійснювалось автомобілями в кількості 5 штук. Дані по кожному автомобілю (вага, найменування продукції, час прибуття, час вибуття та інше) занесені в ТТН (окремо по кожному автомобілю). На місці розвантаження автомобілів здійснювалось зважування кожного автомобіля. Згідно довідки № 78 а (доданої до позовної заяви) вага автомобіля DAF ВІ 6424 НТ - 40020 кг.
Звертає увагу суду, що в даному випадку (40020 - 39980=40 кг) більше на 40 кг зафіксована різниця в результатах зважування (така похибка допускається згідно інструкції на ваги). Таким чином, достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно сипучого вантажу, який перевозився вказаними автотранспортним засобом є сумнівною.
На виконання статті 134 КАС України у позовній заяві було подано орієнтовний розрахунок витрат, які було вже понесено та які планується понести в майбутньому (наприклад участь у 2- ох судових засіданнях - 4000 грн.)
Просить скасувати постанову Державної служби України про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада за № 000708, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ). У разі задоволення позовних вимог повернути ОСОБА_1 сплачений адміністративний штраф згідно квитанції 9361-6325-4565-4792 від 25.11.2024 року в сумі 8 500 00 коп. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правничу допомогу.
23.12.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву, сформовані в системі «Електронний суд» 23.12.2024, відповідно до яких щодо доводів позивача про неможливість отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, та можливість лише нарахування плати за проїзд, вважає за доцільне повторно звернути увагу суду на безпідставності вказаних тверджень та їх невідповідність фактичним обставинам даної справи. Так, предметом спірних правовідносин по даній справі є визнання протиправною та скасування постанови від 12.11.2024 №ПС000708 від 12.11.2024 про накладення на Позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 КУпАП. Ключовим для встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-2 КУпАП, є встановлення факту невідповідності між фактичною вагою транспортного засобу та вагою, вказаною вантажовідправником в товарно-транспортній накладній. В свою чергу, питання отримання дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, чи нарахування плати за проїзд таких транспортних засобів стосується саме особи автомобільного перевізника у випадках перевезення вантажу з перевищенням допустимих нормативних параметрів відповідно до положень Закону №2344-111 та не стосується випадків притягнення вантажовідправника до адміністративної відповідальності за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж в порядку КУпАП. Відтак, відповідні посилання позивача не стосуються спірних правовідносин по даній справі та жодним чином не спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 КУпАП.
Щодо доводів позивача про те, що довідка про результати габаритно- вагового контролю нібито є неналежним доказом, адже процес зважування відбувався на вагах, які не можуть встановити вагу, більшу за вагу можливостей вагового обладнання, зазначає наступне.
Здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання - автомобільні ваги №420 (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-ASW2-PWIA), щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію), що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ064804923 від 06.12.2023, чинне до 05.12.2024, копія якого додавалася до відзиву на позовну заяву.
При цьому, вказані результати періодичної повірки на момент виникнення спірних правовідносин та здійснення габаритно-вагового контролю були чинними та в установленому законом порядку недійними не визнавалися та не скасовувалися.
Так, автомобільні ваги №420 (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-ASW2-PWIA) відповідають вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування та придатні для визначення як загальної маси, так і навантаження на осі транспортного засобу.
Зокрема, відповідно до відомостей свідоцтва про повірку вказані автомобільні ваги придатні до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу. В свою чергу, відповідно до фактичних обставин даної справи зважування транспортного засобу проводилося шляхом проїзду транспортного засобу через вагові платформи почергово усіма осями.
Повторно звертає увагу, що автомобільні ваги №420 (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-ASW2-PWIA) конструктивно та технічно побудовані таким чином, шо складаються з двох вагових платформ - по одній під кожне колесо транспортного засобу (на одній осі). В свою чергу, визначені в свідоцтві про повірку величини максимальної граниш зважування 30 000 кг (30 т) стосуються саме однієї вагової платформи.
Відповідно, максимальна границя зважування для навантаження на одну вісь транспортного засобу (а не на загальну масу, як помилково зазначає Позивач становить 60 000 кг (60 т), що жодним чином не виключає можливість зважування великовагових транспортних засобів.
Щодо посилань аозивача про результати зважування транспортного засобу на місці розвантаження як доказ відсутності перевищення нормативних вагових параметрів, вважає за доцільне звернути увагу суду, що з матеріалах справи відсутні будь-які, у тому числі належні та допустимі, докази на підтвердження технічної справності використаного при цьому вагового обладнання його сертифікації та проходження періодичної повірки, так само як і відсутні докази щодо розміщення вказаного вагового обладнання у спеціально облаштованому та придатному для цього місці, що здатне безпосередньо впливати на точність - вимірювань та результати зважування.
Посилання позивача на технічний паспорт вагів електронних автомобільних тензометричних ВАТ-80/2 як доказ наявності ваговимірювального пристрою, який є повірений та відображає вірну вагу ТЗ, не можуть вважатися належними доказами у даній справі, адже жодним чином не підтверджують, що при проведенні відповідних зважувань були дотримані вимоги щодо належної експлуатації такого вагового обладнання та порядку проведення зважування транспортного засобу, та, знову ж таки, не виключають можливість маніпуляцій з вантажем як до, так і після проведення відповідних зважувань.
Окремо, щодо позовних вимог позивача про повернення сплаченої позивачем суми застосованого адміністративного штрафу вважає, що такі вимоги в рамках розгляду даної справи з приводу визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності є передчасними та очевидно виходять за межі предмета спору. Тільки після скасування у встановленому законом порядку на підставі рішення суду, шо набрало законної сили, постанови про накладення на Позивача адміністративного стягнення від 12.11.2024 № ПС000708, позивач матиме право звернутися до органу, що контролює справляння надходжень до бюджету, з відповідною заявою про повернення коштів з бюджету відповідно до вимог Порядку №787.Більше того, вимоги про повернення коштів не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та можуть бути предметом цивільного-правового чи господарського спору.
Позивачем за змістом поданої відповіді на відзив жодним чином не спростовано доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та, навпаки, тільки підтверджено правомірність та обґрунтованість дій Відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови № ПС000708 від 12.11.2024 про накладення на Позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого \ частиною 1 статті 132-2 КУпАП. Позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.01.2025 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 12.12.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, закриття провадження у справі, повернення сплаченого штрафу.
20.01.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву, сформовані в системі «Електронний суд» 20.01.2025, відповідно до яких користуючись наданими законом процесуальними правами учасника справи, з метою виконання вимог ухвали суду від 13.01.2025 та уникнення обтяження матеріалів справи через дублювання поданих до суду документів, вважає за доцільне повідомити суду, що позиція Укртрансбезпеки щодо позовних вимог позивача, вказаних в уточненій позовній заяві від 12.12.2024, уже була викладена стороною відповідача в додаткових поясненнях по справі від 23.12.2024, що подавалися до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне просити суд проводити розгляд уточнених позовних вимог позивача з урахуванням доводів відповідача щодо їх заперечення, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.12.2024 та додаткових поясненнях по справі від 23.12.2024.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_1. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 20.12.2024 та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів Бодак М.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненням від 23.12.2024 та від 20.01.2025.
Вислухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
10.10.2024 о 13:51 на а/д Т1716 інспектори Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області ДСБТ зупинили автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 для проведення рейдової перевірки. Зазначена перевірка здійснювалася відповідно до направлення на рейдову перевірку (повірку на дорозі) № 008277 від 04.10.2024 та щотижневого графіка рейдових перевірок, затвердженого в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 04.10.2024.
Водій ОСОБА_2 надав видану ФГ «Відродження» товаро-транспортну накладу № 20 від 10.10.2024, в якій зазначено маса брутто - 39980 тон, нетто - 40,020 тони.
Під час габаритно-вагового контролю зафіксовано, що фактична маса транспортного засобу з вантажем становить не 40,020 тони, а 42,250 тони (перевищення нормативної маси на 5,625 %, що є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України).
Згідно із наданими представником відповідачів документами зважування здійснювалося за допомогою повіреного засобу вимірювання - прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, прилад № 420, платформа № 841, 842.
Результати перевірки 10.10.2024 оформлено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № ДЗ 004697; актом № 004360 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; актом № АР 048326 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2024. До вказаної довідки додано талон № 87 динамічного зважування приладом № 420, платформа № 841, 842, проведеного 10.10.2024 о 13:36, за результатами якого повна маса транспортного засобу 42250 кг.
Водій ОСОБА_2 отримав акт № АР 048326 та довідку № ДЗ 004697.
На підставі зафіксованих відомостей старшим інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Біленком С. складено доповідну записку.
Рекомендованим листом директору ФГ «Відродження» за адресами реєстрації господарства 24.10.2024 надіслано повідомлення про розгляд 12.11.2024 у Відділі державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-2 КУпАП, яке 29.10.2024 отримано уповноваженим представником.
У вказаний час ОСОБА_1. за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'явився, заперечень та клопотань не надіслав.
Виконувачем обов'язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу за наявними матеріалами, без участі особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності.
За результатами 12.11.2024 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12 листопада 20__ року № 000708 стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови 10.10.2024 о 13 год. 51 хв. на а/д Т1716 був проведений габаритно ваговий контроль ТЗ DAF, державний номерний знак НОМЕР_6 встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН№ 20 від 10 жовтня 2024 року, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри на 5,625%. Дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за вчинення вказаного адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Не погоджуючись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправників у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені(зазначені)відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб-підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажоперевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов'язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника(прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці),прізвище, ім'я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, головою ФГ «Відродження» є ОСОБА_1 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 10.10.2024 № 20, яка міститься в матеріалах справи, вантажовідправником є Фермерське господарство «Відродження».
Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2,частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб'єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.
За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.
У свою чергу, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв'язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов'язків.
Відтак, статті 132-2 КУпАП підлягає застосуванню в сукупності із ст.14 КУпАП.
Таким чином, уповноважені на те посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, як того вимагає частина перша статті 279-5 КУпАП при винесенні спірної постанови, встановили правильно відповідальну особу вантажовідправника на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якою є позивач - ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (Далі Правил № 363) «Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу».
Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, який містить інформацію про перевезення вантажу, обсяги такого перевезення (загальну масу, довжину, ширину, висоту) та відповідальних за його здійснення осіб.
Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.
Відповідно до п. 11.3 Правил № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Відповідно до статті 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» вантажовідправник зобов'язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу транспортного засобу без завантаження та з вантажем, надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.
Враховуючи вищевикладене, водій транспортного засобу перед прийняттям вантажу зобов'язаний перевірити відповідність реквізитів ТТН договору перевезення, в тому числі відповідність маси ТЗ без завантаження та з вантажем зазначеної у ТТН, договору перевезення вантажу та чинним нормам законодавства щодо дозволених вагових параметрів.
Відповідно, за умови будь-яких невідповідностей, водій може відмовитись від прийняття вантажу для перевезення, узгодивши зазначене з перевізником.
При цьому, приймаючи вантаж до перевезення, водій та вантажовідправник підтверджують достовірність внесених даних до ТТН, в тому числі окремо масу тари, масу нетто та масу брутто.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем надано: довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю ДЗ 004697 від 10.10.2024, відповідно до якої повна маса транспортного засобу становила 42,250 тони при допустимих 40,0 тон; акт № АВ 004360 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.10.2024; товаро-транспортну накладну № 20 від 10.10.2024 року, згідно якої вантажовідправником є Фермерське господарство «Відродження»», в якій маса вантажу брутто зазначена 40,020 тон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_7 , з якого вбачається, що маса транспортного засобу без навантаження становить 7,385 тон, відеофіксацію порушення.
Із наданих до суду відповідачем доказів вбачається, що зважування здійснене на сертифікованому пересувному пункті габаритно-вагового контролю, що відповідає метрологічним стандартам України. Вагове обладнання пройшло необхідні метрологічні перевірки, що підтверджується чинними свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ 064804923, виданим 06.12.2023 ДП «Київоблстандартметрологія» та чинне до 05.12.2024.
Перевірка проводилася із застосуванням відеофіксації, результати зважування зафіксовано в автоматичному режимі чеком зважування, а також у довідці № ДЗ 004697 про здійснення габаритно-вагового контролю, актах № АВ 004360 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, № АР 048326 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В пункті 5 Додатку до свідоцтва № ПМ064804923 зазначено особливості застосування засобу вимірювальної техніки. Прилад придатний до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу.
Також від представника відповідача до суду 14.02.2025 надійшла заява, в якій останній просить суд з метою спростування доводів позивача долучити до матеріалів справи інструкцію з експлуатації Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030T-AS2-PWIA, а також відеозапис процесу проведення перевірки з нагрудного відеореєстратора інспектора.
Відповідно до даної Інструкції областю застосування приладу є контроль повної маси автомобілів і навантаження на їх осі у русі, під час проїзду через ВПП, на різноманітних магістралях і автошляхах. Прилад (ЗР) виконує наступні функції (серед іншого): - зважування дорожніх транспортних засобів в русі з визначенням його загальної маси та навантаження на кожну вісь.
Наданий представником позивача реєстр із складу від 10.10.2024, відповідно до якого вага автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , 40020 кг, а також технічний паспорт та інструкція з експлуатації вагів електронних автомобільний тензометричних ВАТ-80/2, не можуть бути прийняті судом, як належний доказ в даній справ, оскільки позивачем не було надано доказів, що 10.10.2024 під час відвантаження автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , ФГ «Відродження» використовувались ваги ВАТ-80/2, а також не надано доказів фіксації результатів зважування та дотримання вимог щодо належної експлуатації вагів та їх розміщення на території ТОВ «Агріс».
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 Кодексу адміністративного судочинства України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз зазначених документів на переконання суду підтверджує, що в ході перевірки виявлено порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж, саме внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарит вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавство документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 % до 10 % включно.
Відтак, відомості про масу вантажу в ТТН не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри, а тому встановленні вище обставини справи підтверджують правильність дій відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що спірна постанова прийнята відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Разом з цим, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті ст. 279-5 КУпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що рекомендованим листом директору ФГ «Відродження» ОСОБА_1. за адресою місця реєстрації фермерського господарства надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 12.11.2024 у Відділі державного нагляду (контролю) у Полтавській області.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом. Відповідачем доведено правомірність дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Отже, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи наявність у справі належних доказів того, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, суд вважає, що оскаржувана постанова, якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП є законною та підстав для її скасування судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243-246, 286 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, закриття провадження у справі, повернення сплаченого штрафу - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 14.05.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Представник позивача: адвокат ОСОБА_3, РНОКПП: НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: 01135, Київська обл., м. Київ, пр-кт Перемоги, буд. 14.
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області, код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 155.
Головуючий: суддя Н.М. Грошова