Справа №534/953/25
Провадження №3/534/248/25
15 травня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП,
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №4133/16-31-04-05-12 від 09.04.2025, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі добувної промисловості і розроблення кар'єрів ОСОБА_2 , за результатами перевірки щодо порушення терміну сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за IV квартал 2024 року ПрАТ «Рижівський гранітний кар'єр» (ЄДРПОУ 3327339), юридична адреса: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Козацька, буд.151, було встановлено, що головний бухгалтер ПрАТ «Рижівський гранітний кар'єр» ОСОБА_1 , вчинила правопорушення, передбачені п.57.1 ст.57 та п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України, а саме, не подання платіжної інструкції на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання по екологічному податку за IV квартал 2024 року з граничним терміном сплати 19.02.2025 в сумі 65 361,65 грн, що зафіксовано в акті №4015/16-31-04-05-11/3327339 від 31.03.2025.
Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 163-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку, в судові засідання, призначені на 01.05.2025 та 15.05.2025, не з'явилася, судові повістки повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про їх невручення, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-2 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Остання не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи щодо неї, проте ОСОБА_1 не виконала свого процесуального обов'язку своєчасно з'явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, оцінка суду.
Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення та дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Норма частини 1 статті 163-2 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення тих ознак, що мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП України.
Суб'єктом вчинення означеного правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, до компетенції яких належить організація та здійснення сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
У статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені строки сплати податкового зобов'язання, пункт перший якого визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 250.2. статті 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
У протоколі про адміністративне правопорушення №4133/16-31-04-05-12 від 09.04.2025 зазначено, що граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по екологічному податку за ІV квартал 2024 року сплинув 19.02.2025, але платіжну інструкцію не подано.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діях посадової особи підприємства, - головного бухгалтера ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення. ЇЇ дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 163-2 КУпАП, як порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення №4133/16-31-04-05-12 від 09.04.2025;
- актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів;
- актом про неявку посадових осіб підприємства до органу ДПС.
Суддя зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять докази, що підтверджують дотримання посадовими особами органу контролю, якими оформлюються матеріали справи про адміністративне правопорушення, розгляду матеріалів за результатами проведення перевірки, надсилання акту про результати камеральної перевірки підприємству, забезпечення права подати заперечення або усунути встановлені порушення, повідомлення про розгляд справи контролюючим органом тощо.
Мотиви накладення адміністративного стягнення.
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд, виходить із положень статті 23 КУпАП та зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У цьому випадку суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини та особу правопорушника.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 163-2 КУпАП у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку статті 40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного та керуючись стст.40-1, 283, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В.Малюк