Справа № 372/1945/23
Провадження 1-кс-609/25
ухвала
Іменем України
15 травня 2025 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність дізнавача у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16 лютого 2020 року за № 12020110270000043, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом (далі КПК) України строк,
До Обухівського районного суду Київської області 13.05.2025 через підсистему «Електронний Суд» надійшла скарга ОСОБА_3 в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України на бездіяльність дізнавача, у межах вказаного кримінального провадження, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, оскільки після отримання суб'єктом оскарження клопотання, яке було подане, у порядку ст. 220 наведеного Кодексу, останнє, у строки, регламентовані вказаною статтею Кодексу, не розглянуто.
Скаржник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Працівник Обухівського РУП ГУ НП в Київській області та прокурор в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Вирішуючи вимоги заяви слід прийняти до уваги наступне.
Під час цього розгляду є установленим, що суб'єктом оскарження було отримано від особи, яка подала скаргу клопотання від 04.05.2025, яке отримано працівниками Обухівського РУП ГУ НП в Київській області 04.05.2025 на електронну адресу.
Ініціатор скарги, в силу доданих до неї документів, відноситься до кола особі, котрі мають змогу порушувати питання, у порядку ст. 220 КПК, про виконання будь-яких процесуальних дій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі, дії чи бездіяльність: 1) бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. (абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК в редакції Закону № 314-VII від 23.05.2013).
Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування врегульовано статтею 220 КПК України. Відповідно до цієї статті такі клопотання слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які дізнавач, слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов'язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
Відповідно наведене вказує, що бездіяльність як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в установлений статтею 220 КПК України термін слідчий, прокурор не виконує дій, визначених цією статтею як обов'язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року в провадженні №11-945сап18).
У цьому випадку, як убачається з матеріалів провадження суб'єктом оскарження було отримано клопотання особи, яка подала скаргу, однак, на цей час, у скаржника відсутні відомості про результати розгляду. Тим самим має місце бездіяльність, як предмет судового оскарження, бо у встановлений ст. 220 КПК строк суб'єкт оскарження не виконав дію, визначену цією статтею як обов'язкову, - не повідомив особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду.
Суб'єкт оскарження будучи вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, правом на надання письмових заперечень до суду, з зазначенням належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 84-86 КПК України, які б в той чи інший спосіб спростовували або ж підтверджували доводи особи, що подала скаргу, не скористався.
Що вказує на те, що, у цій справі, заявнику у користуванні засобами захисту чиняться перешкоди бездіяльністю органів влади держави, що є неприпустимим, а тому його права потребують захисту порядку ст. 307 КПК, з урахуванням того, що завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, ч. 5 ст. 21 Закону України № 1402-VIII є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Водночас у судовому засіданні встановлено, що клопотання скаржника не було розглянуто у спосіб, визначений КПК України.
Враховуючи, що на час судового розгляду скарги, уповноваженою особою Обухівського РУП ГУ НП в Київській області клопотання ОСОБА_3 від 04.05.2025, в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України, не розглянуто, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів скарги, в зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню з зобов'язальною умовою дізнавача Обухівського РУП ГУ НП в Київській області розглянути клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020110270000043від 16.02.2020, в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 26, 36, 303, 304, 306-308, 309 Кримінально процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність дізнавача у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16 лютого 2020 року за № 12020110270000043, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом (далі КПК) України строк - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого дізнавача СД Обухівського РУП ГУ НП в Київській області у кримінальному провадженні № 12020110270000043від 16.02.2020, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 04.05.2025, в порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1