Справа № 372/6654/24
Провадження № 2-др/372/12/25
12 травня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
за участю представника позивача Стельниковича С.А.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу та стягнення судових витрат по цивільній справі № 372/6654/24,-
В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 квітня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 .
28.04.2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Стельниковича С.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в якому останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41000 грн. та витрати, пов'язані із залученням експерта ФОП ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн. для виготовлення технічного паспарту на спірний будинок.
08.05.2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Чорноус Л.В. про зменшення судових витрат, в якому остання вказала, що представник позивача в позові заявляв про орієновний розмір витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., при цьому в заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути 41 000 грн., яка ніби то була погоджена в Договорі про надання правової допомоги № 143 від 29.10.2024 року. Крім того, просить врахувати, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Витрати, пов'язані із залученням експерта для виготовлення технічного паспорту на житловий будинок не відносяться до витрат пов'язаних з розглядом справи, а тому в цій частині слід відмовити. Враховуючи часткове задоволення позову, просить зменшити судові витрати до 10 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 41000 грн. витрат на правничу допомогу та 5000 грн. витрат на залучення спеціаліста для виготовлення будівельного паспорту на спірний будинок. Вказав, що в договорі було зазначено суму вартості правничих робіт, яка позивачем була сплачена як і витрати на виготовлення техпаспорту.
Відповідач та представник відповідача наполягали на зменшенні витрат на правничу допомогу через необгрунтованість та суперечливість заяви про ухвалення додаткового рішення, просила взяти до уваги їх позицію, викладену письмово у їх клопотанні.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 квітня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. У порядку поділу майна подружжя: визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за кожним право власності на частку об'єкту незавершенного будівництва, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 , площею 0,0994 га, кадастровий номер 3223110100:01:024:0025; визнано за ОСОБА_3 право власності на частку земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,0994 га, кадастровий номер 3223110100:01:024:0025 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), іншу частку вказаної земельної ділянки залишено у власності ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки автомобіля «KIA CERATO», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 75000 грн, залишено вказаний автомобіль у власності ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У зазначеному рішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат на правничу допомогу, не вирішувалося.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Постанова КЦС ВС від 06.12.2023 №370/463/21.
Так, в матеріалах справи містяться квитанція № 64252805 від 30.10.2024 року, детальний опис робіт, рахунок-фактура № 1 від 30.10.2024 року, акт виконаних робіт № 1 від 11.12.2024 року, рахунок-фактура № 2 від 28.04.2025 року, квитанція № 70320299 від 28.04.2025 року, акт виконаних робіт № 2 від 28.04.2025 року, договір про надання правничої допомоги № 143 від 29.10.2024 року.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Як вбачається з Договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024 року, сторони погодили розмір гонорару в сумі 41 000 грн.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для міни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З детального опису робіт вбачається, що загальна кількість витраченого адвокатом часу складає 10 год. 20 хв. загальна вартість яких визначена в розмірі 21 000 грн.
Так, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу, істотне перевищення суми судових витрат заявлених до відшкодування і зазначених в попередньому (орієнтовному) розрахунку, часткове задоволення позову ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву представника позивача та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею в суді під час розгляду справи, у розмірі 14 000 грн.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_5 витрат пов'язаних із залученням експерта у розмірі 5 000 грн., оскільки виготовлення технічного паспорту на житловий будинок не є витратами пов'язаними з розглядом справи в розумінні ст. 139 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд,-
Заяву адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по справі № 372/6654/24 (провадження № 2-535/25) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 15 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Проць