Справа № 369/3526/25
Провадження № 2/369/6062/25
(про залишення позовної заяви без руху)
13.05.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Квінікадзе Олександр Бадрійович, про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності та визнання права власності за заповітом, -
У лютому 202 5 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шепілов Олексій Олександрович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом та просив суд:
1.Визначити, що частка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_3 шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, у праві спільної сумісної власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 (загальна площа будинку складає 185, 7 кв.м. (в т.ч. на 30,3 кв.м. дозвільні документи на право виконання будівельних робіт не надавались). Житлова площа складає 106,2 кв.м. (в т.ч. на 28,6 кв.м. дозвільні документи на право виконання будівельних робіт не надавались). В цілому домоволодіння складається з наступних будівель та споруд: житлового будинку, двох гаражів, вбиральні, свердловини, вигрібної ями, огорожі, вимощення), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (одну другу) його частину;
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ПГУ: НОМЕР_1 , вид. Центральним СВМ ГУ МВС України в Київській обл., 29.07.1996 р.; РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 (одну другу) частину будинку АДРЕСА_1 (загальна площа будинку складає 185, 7 кв.м. (в т.ч. на 30,3 кв.м. дозвільні документи на право виконання будівельних робіт не надавались). Житлова площа складає 106,2 кв.м. (в т.ч. на 28,6 кв.м. дозвільні документи на право виконання будівельних робіт не надавались). В цілому домоволодіння складається з наступних будівель та споруд: житлового будинку, двох гаражів, вбиральні, свердловини, вигрібної ями, огорожі, вимощення), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки була подана до суду з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України .
Так, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в роз'ясненнях, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Виходячи з принципу змагальності, за яким кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, позивач у заяві повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину, яка входить у предмет доказування.
У прохальній частині позову має бути викладений предмет позову, тобто позивач повинен конкретно сформулювати ту матеріально-правову вимогу, яку він адресує відповідачеві та з приводу вирішення якої просить суд ухвалити судове рішення.
У контексті наведеного вище суд наголошує, що позовна заява (заява, скарга) повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані вимоги.
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Однак, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог є незрозумілим, позовні вимоги некоректно сформовані, а саме не зрозуміло в який спосіб позивач просить захистити його порушене право щодо спірної частини житлового будинку.
Таким чином, суд зазначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно, а тому позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, наведеним у позові обставинам, зокрема, виклавши у прохальній частині позовної заяви вимоги чітко, коректно та зрозуміло.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру про визначення частки у праві спільної сумісної власності на спірне майно та 1 майнова вимога визнання права власності на частку вказаного майна.
До матеріалів справи позивачем було долучено квитанцію до платіжної інструкції № 0.0.4216752902.1 від 26 лютого 2025 року про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн., тобто за вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Позивачем не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача на те, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно п. а ч. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
У відповідності до п. 38 Постанови КМУ № 1440, для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028 грн. 00 коп.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останній усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», але не менше 1 211,20 грн. та не більше 15 140,00 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, або визначити ціну позову стосовно спірного майна на підставі звіту про оцінку ринкової вартості майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн.
Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки заяви шляхом подачі:
- уточненої позовної заяви з конкретизованими позовними вимогами та надання копій заяв з її додатками для сторін у справі;
- визначити ціну позову стосовно спірного майна та сплатити відповідний розмір судового збору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Квінікадзе Олександр Бадрійович, про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності та визнання права власності за заповітом,- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА