"13" травня 2025 р. Справа № 363/1463/25
13 травня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 07 березня 2025 року о 08 год. 15 хв. по вул. Набережній, 43 в м. Вишгороді, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді категорично заперечив вживання ним будь-яких заборонених речовин. Зазначив, що 07 березня 2025 року о 08 год 15 хв. керуючи транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Набережній, 43 в м. Вишгороді, поспішав на службу ВЧ НОМЕР_2 , коли в місці розміщення контрольно-перепускного пункту його зупинив інспектор патрульної поліції. На вимогу поліцейського надати посвідчення водія, вступив з ним в суперечку відносно того, що його зупинили в місці контрольно-перепускного пункту, а тому доводив, що документ який посвідчує особу є достатнім, оскільки поліцейським не роз?яснено йому причину зупинки. Під час словесної суперечки, ОСОБА_1 почав нервувати, тому що поспішав на військову службу, натомість інспектор поліції, будучи роздратованим його поведінкою, безпідставно звинуватив його у вживанні наркотичних засобів, вбачаючи у нього тремтіння рук. Вважає, що протокол винесено через непорозуміння із співробітником поліції, оскільки він поспішав на службу та між ними виник конфлікт. Зазначив, що одразу після вказаних подій він звернувся до наркологічного відділення №5 «Соціотерапія», де пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, висновок якого є негативним. До вказаного медичного закладу його привіз побратим, оскільки на місці зупинки його відсторонено від керування транспортним засобом. В зв'язку з викладеним просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
ОСОБА_1 також подав письмові заперечення, в яких зазначив, що вказана подія 07 березня 2025 року відбувалась в місці розміщення контрольно-перепускного пункту ЗСУ, де знаходилися військовослужбовці, які були свідками цієї події, однак всупереч ст.251 КУпАП, протокол складено без залучення свідків, а вину у вчиненні адміністративного правопорушення встановлено інспектором патрульної поліції на власних припущеннях за своїм суб'єктивними переконанням.
Наявність особистих візуальних спостережень уповноваженої посадової особи як субєкта владних повноважень та його суб?єктивні, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 поставленого йому у вину правопорушення не можна сприймати як беззаперечний доказ, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб?єкта владних повноважень, мають суб?єктивний характер і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами, а сам тільки протокол не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, коли поліцейський ставився упереджено, надав суб'єктивну та неналежну оцінку обставинам події.
Також зазначив, що посадова особа як суб?єкт владних повноважень під час складення протоколу про притягнення особи до адміністративної відповідальності виступає на боці обвинувачення, а тому має суб?єктивне та упереджене ставлення до особи яка підозрюється у вчиненні такого правопорушення, а тому події викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечним доказом.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не містить будь-яких відомостей про порушення ним ПДР України, які б слугували підставою спочатку для зупинення транспортного засобу, а потім для направлення водія на огляд на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним, допустимим та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.
За таких обставин вважає, що справа про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю за відсутності у його діях складу та події адміністративного правопорушення згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративний відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п.п. 2, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.п. 4, 5 Розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Так, із долученого до протоколу відеозапису з місця події вбачається, що 07 березня 2025 року о 08 год. 15 хв. на місці зупинки транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , між ним та співробітником поліції виник конфлікт з приводу роз'яснень причин зупинки, в той час, як ОСОБА_1 поспішав на військову службу.
Разом з тим, із вказаного відеозапису та зібраних по справі матеріалів не можна дійти висновку, що співробітник поліції мав достатні та об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 на той час має ознаки стану наркотичного сп'яніння, коли вимогу про проходження огляду на водія на стан сп'яніння за таких обставин не можна вважати обґрунтованою, що має ознаки упередженого ставлення поліцейського до водія під час виникнення конфлікту на місці зупинки транспортного засобу.
Також суд звертає увагу на те, що з матеріалів справи та відеозапису огляду водія інспектором патрульної поліції на стан алкогольного чи наркотичного сп?яніння не зафіксовано, коли ОСОБА_1 з транспортного засобу для перевірки його сповільнення чи жвавості поведінки, руху та ходи не виходив, його зіниці із застосуванням світлового ефекту не перевірялися.
Не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу діяв послідовно, логічно, адекватно, мова у водія чітка, з якої вбачається конструктивний діалог, який також в суді зміг зазначити причини упередженого ставлення та конфліктної ситуації, яка виникла між ним та співробітником поліції.
До того, ж відразу після вказаної події ОСОБА_1 з дотриманням строку передбаченого вимогами ст. 266 КУпАП, з метою проходження огляду на стан сп'яніння самостійно звернувся до КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія».
Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, накртичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» №001121 від 07 березня 2025 року та висновку до нього, а також результату лабораторного дослідження на виявлення етанолу КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» №300 від 10 березня 2025 року та результату лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» №787 від 10 березня 2025 року, ОСОБА_1 07 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. в КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» пройшов огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, за результатом якого будь-яких ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що звужують увагу та швидкість реакції у останнього не виявлено.
Крім того, акт медичного огляду до вказаного висновку містить детальний огляд ОСОБА_1 , його зовнішнього вигляду, поведінки, мовної здатності, свідомості, вегетативно - судинних реакції, з зазначенням методики проведення лабораторних досліджень, з якого також вбачається, що всі показники на виявлення речовин алкогольного та наркотичного сп?яніння в його організмі - негативні.
Відтак, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується, коли підстави для його огляду на стан наркотичного сп'яніння не існували.
Суд також зазначає, що для наявності складу правопорушення в діях особи необхідна не тільки відмова від пропозиції співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а й об'єктивні підстави для проведення такого огляду.
За таких умов, сам факт зазначення співробітником поліції при складанні протоколу ознак наркотичного сп'яніння є недостатнім, оскільки матеріали справи таких даних не містять, які навпаки спростовано даними відеозапису.
Отже, вимогу співробітника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не можна вважати законною і висунутою відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 15 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , старший сержант за контрактом військової частини ВЧ НОМЕР_2 , який проходить військову службу на посаді начальника апаратного мобільного центру зв'язку допоміжного пункту управління вузла зв'язку позаміських пунктів управління.
Відтак, суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 НГУ, за місцем служби характеризується позитивно.
Із поданої службової характеристики вбачається, що старший сержант ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання службових обов'язків відноситься відповідально, точно та вчасно виконує покладені на нього обов'язки і поставленні завдання. Згідно записів службової картки за період служби до ОСОБА_1 дисциплінарні стягування не застосувалися.
Відомості про те, що ОСОБА_1 має шкідливі звички та, що останній коли-небудь вживав заборонені речовини, у вказаній характеристиці відсутні.
При цьому, суд зазначає, що посилання на ознаки наркотичного сп'яніння особи, які висловлює поліцейський, повинні ґрунтуватися на об'єктивних чинниках і підтверджуватися сукупністю встановлених у справі обставин, за наявності ґрунтовних сумнівів прямо убачатися з відеозапису із місця події, а дії поліцейського щодо цього мають бути передбачуваними, послідовними та зрозумілими для стороннього спостерігача. Упереджене, необ'єктивне і безпідставне припущення поліцейського про наявність ознак сп'яніння межує із свавільним обвинуваченням і не може саме по собі бути законною підставою для формального притягнення особи до відповідальності за відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, коли вимога щодо його проведення в цій справі стосовно ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.
Відтак, з огляду на викладене вище, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується.
За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких умов, твердження ОСОБА_1 про те, що він правопорушення не вчиняв заслуговує на увагу, а всі сумніви слід розтлумачити на користь останнього.
Отже, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 33, 130, 247, 283, 285 і 284 КУпАП,
провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Повний текст постанови складено 15 травня 2025 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів.
Суддя