"15" травня 2025 р. Справа № 363/2024/25
14 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Чіркова Г.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
встановив:
позивач звернуся до суду із вказаною заявою, посилаючись на допущення описок у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін.
Встановлено, що 05 травня 2025 року по даній справі ухвалено рішення, яким позов задоволено, постанову № 464 від 31 березня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасовано та визнано її протиправною, а справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю в діянні позивача складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, внаслідок технічної описки у вказаному рішення невірно зазначено, зокрема:
- у вступній частині ПІП позивача, як « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_1 »;
- в описовій частині розмір штрафу, як «25 000 грн.» замість вірного «25 500 грн.»;
- в описовій та мотивувальній частині ініціали позивача як « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_1 »;
- в описовій та мотивувальній частині відділ РТЦК, як « ІНФОРМАЦІЯ_2 », замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 253 КАС України, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
В цьому зв'язку вказані описки в рішенні суду слід виправити.
Що стосується питання про виправлення описки в частині стягнутого з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп., то суд зазначає наступне.
Так, згідно п.п. 2 п. 1 ч. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 212/3575/22 вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, судовий збір за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи необхідність однакового застосування норм законодавства, судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру підлягає обчисленню за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, з 01 січня становить 3 028 грн.
Отже, позивачем сплачено судовий збір із переплатою на 605 грн.60 коп. (1 211 грн. 20 коп. - 605 грн.60 коп.).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, з огляду на вказаний вище правовий висновок ВП ВС, в резолютивній частині рішення, зокрема в частині стягнення судового збору з відповідача на корись позивача в розмірі 605 грн. 60 коп., описки не допущено.
Відтак, в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.
Роз'яснити позивачу, що переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 253 КАС України,
ухвалив:
заяву задовольнити частково.
Виправити описки в рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року та зазначити:
-у його вступній частині ПІП позивача, як « ОСОБА_1 », замість невірного « ОСОБА_2 »;
-в його описовій частині розмір штрафу, як «25 500 грн.», замість невірного «25 000 грн.»;
-в його описовій та мотивувальній частині ініціали позивача як « ОСОБА_1 », замість невірного « ОСОБА_3 »;
-в його описовій та мотивувальній частині відділ РТЦК, як « ІНФОРМАЦІЯ_3 », замість невірного « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Роз'яснити позивачу право звернутися з клопотанням про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя