Справа № 358/457/25 Провадження № 2/358/484/25
15 травня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового засідання технічними засобами згідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно (земельну ділянку), -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,5085 га кадастровий номер: 3220681800:02:003:0058, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради, Обухівського району, Київської області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 22 листопада 2020 року секретарем виконкому Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованим номером 17, на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та якій належала вказана спадкова земельна ділянка.
З метою оформлення права власності на вказану спадкову земельну ділянку, він звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки неможливо отримати відомості про коло спадкоємців, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, та відомості щодо дійсності (змінення, скасування) заповіту, посвідченому 22 листопада 2020 року секретарем виконкому Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 17 на ім'я ОСОБА_1 , шляхом витребування таких відомостей від органів юстиції РФ, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року № 2783-ІХ.
Представник позивача - адвокат Чайка О.В. подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач Миронівська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 1223 ЦК України являється спадкоємцем за заповітом, посвідченим 22 листопада 2020 року секретарем виконкому Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованим в реєстрі за № 17 на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, яка розташована на території Іванівської сільської ради, Обухівського (бувшого Богуславського) району, Київської області, яка належить їй згідно державного акта серії Р1 №258515 від 17.04.2012 за реєстровим номером 322068180020030058301.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 2,5085 га, кадастровий номер: 3220681800:02:003:0058, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради, Обухівського району, Київської області, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори 18.10.2011.
Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі від 08.01.2025.
З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.01.2025 підтверджується факт належності на праві приватної власності ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 2,5085 га, з кадастровим номером: 3220681800:02:003:0058, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області.
Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки неможливо отримати відомості про коло спадкоємців, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України та відомості щодо дійсності (змінення, скасування) заповіту, посвідченому 22 листопада 2020 року секретарем виконкому Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 17 на ім'я ОСОБА_1 , шляхом витребування таких відомостей від органів юстиції РФ, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року № 2783ЛХ.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцю ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,5085 га, з кадастровим номером: 3220681800:02:003:0058, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Іванівської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області, що залишилась після смерті спадкодавця.
Спадкування в Україні регулюється ЦК України, однак за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право».
Іноземний елемент у правовідносинах спадкування може знайти свій вираз в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).
Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.
Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Конвенція), що була чинна на час виникнення спірних відносин, однак 01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який 22 грудня 2022 року опубліковано у газеті «Голос України», 23 грудня 2022 року даний Закон набрав чинності та його нормами передбачено зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м.Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1), а також вихід з вказаної Конвенції.
Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки неможливо отримати відомості про коло спадкоємців, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України та відомості щодо дійсності (змінення, скасування) заповіту, посвідченому 22 листопада 2020 року секретарем виконкому Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 17 на ім'я ОСОБА_1 , шляхом витребування таких відомостей від органів юстиції РФ, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року № 2783ЛХ.
У разі існування перешкод для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, що є винятковим способом захисту порушеного, оспореного або не визнаного права.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Судом встановлено, що позивач не має іншої можливості захистити своє невизнане та оспорюване право, крім його захисту в судовому порядку.
Оскільки позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадкове майно, тому для захисту його прав на землю даний позов необхідно задовольнити.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1223 ч. 1, 1268, 1269, 1270 ЦК України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,5085 га кадастровий номер: 3220681800:02:003:0058, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Богуславської міської ради (бувшої Іванівської сільської ради), Обухівського району, Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов